Вирощування нуту без гербіцидів (1 частина)

На сьогодні лідируючі позиції в світі по зайнятості посівних земель серед бобових культур впевнено тримає соя, до неї був горох, а після неї можливо буде нут, посівні площі якого в світі постійно зростають. Навіть в Україні за прогнозами фахівців посівні площі цієї культури в найближчий час можуть зрости до 1,5 млн. га, а загальний врожай може сягнути 3 млн. т. Загалом у світі засіяно нутом 14 млн. га, тут лідирує Індія в якій нут займає 10 млн. га. Нут в Україні досить поширена культура, особливо це стосується Південних регіонів де він має хороші перспективи розвитку. Вітчизняні селекційні інститути, які займаються створенням нових сорті із покращеними характеристиками розробляють також і оптимальну технологію вирощування нуту в різних кліматичних умовах та на різних типах грунтів.

Для кращого розуміння технології вирощування нуту розглянемо його характеристики. Нут це бобова культура (Fabaceae Lindl), рід якої нараховує 39 видів, які здебільшого поширені в Західних та Центральних країнах Азії. Для своїх потреб людство вирощує селекційний вид (Cicer arietinum L) його іще називають культурним видом, який в дикорослому вигляді не зустрічається. Нут який ми вирощуємо це однорічна бобова культура, яка має найкращі показники морозо- та жаростійкості. Проростання насіння відбувається відразу після відтавання грунту. У регіонах із м’яким кліматом нут здатний навіть зимувати, а на весні витримувати короткочасні заморозки які опускаються нижче – 10⁰ С.

Цьому сприяє добре розвинена коренева система стержневого типу завдовшки близько 1,5 м. Більшість кореневих відростків знаходиться у поверхневому шарі, де їх заселяють бульбочкові бактерії. Середня висота вегетативної частини нуту коливається в межах 45 – 60 см. Нут утворює міцне стебло зелених відтінків із добре розвиненими гілками, які в залежності від сорту починають формуватись, або від самого низу стебла чи від його середини. Нут має складні листки, які налічують в середньому 15 дрібних із зазубринками по краях листочків. Забарвлені вони практично у всі відтінки зеленого – від сизо-зеленого до жовто-зеленого, зустрічаються навіть фіолетові відтінки. Їх розмір також залежить від сорту, місця вирощування та грунту – довжина коливається в межах 9,3 – 20,7 мм; ширина 3,5 – 11,3 мм.

Цвіте нут дрібними квітками, які в залежності від сорту мають свої кольори – здебільшого це білий, або фіолетовий. Зазвичай колір квітки визначається за кольором насіння, якщо воно світле то квітки будуть білі і навпаки, якщо насіння темне то рослина утворюватиме фіолетові квітки, або рожеві. Після цвітіння нут формує стручки, які містять 1 – 2 боби, а при гарному врожаї то і 3 шт. Їх довжина в залежності від кількості бобів коливається в межах 1,5 – 3,5 см. Нутові боби мають досить оригінальну форму, загалом їх 3 – перша форма схожа на голову барана, друга форма схожа на боби гороху, третя схожа на голову сови. Забарвлений біб у широку палітру кольорів та відтінків, починаючи від білого і закінчуючи темно-коричневим, або навіть і чорним. В залежності від величини бобів сорти нуту розподіляють на 3 категорії, звідси і велика розбіжність у масі 1000 шт, яка коливається в межах 60 – 700 г.