Підживлення сої по листку мікродобривами є необхідним та важливим етапом технології інтенсивної вирощування. Без внесення мікродобрив по сої не варто розраховувати на врожайність від 3 т/га, бо саме від достатньої кількості мікроелементів залежить функціонування бульбочкових бактерій та формування урожаю.
Найважливішими мікроелементами для сої є бор, кобальт та молібден. Саме забезпеченість грунту цими елементами живлення чинить ключову роль на урожайність сої. В залежності від типу грунту, кількість руховим мікроелементів відрізняється. Бор у достатній кількості міститься на більшій території України, проте найкраще засвоюється рослиною на кислих грунтах. Якщо грунт має лужний ph то обовязково треба вносити цей мікроелемент по листку. У свою чергу молібден у кислих грунтах не засвоюється рослинами, тому необхідно забезпечити його потрапляння через вегетативні органи. Кобальту найменше міститься у торфяних та супіщасних грунтах, тому варто враховувати цей фактор, плануючи підживлення сої по листку.
Соя є борофільною культурою. Цей мікроелемент покращує надходження азоту в рослину, збільшує кількість квіток і плодів. Дефіцит бору порошує процес достигання насіння.
Бор зазвичай вносять у три етапи.
Молібден відіграє важливу роль у процесах окиснення та відновлення, бере участь у синтезі білків, вітамінів, хлорофілу та вуглеводному обміні. Він активує біологічну фіксацію азоту бульбочковими бактеріями, стимулює розвиток кореневої системи та підсилює активність самих бактерій. У рослинах молібден розподіляється нерівномірно: найбільше його накопичується в насінні з високим вмістом білка, а найменше — у листі та стеблах.
Кобальт впливає на роботу фотосинтетичного апарату та синтез білків, бере участь у фотосинтезі та активізує дію багатьох ферментів рослин. Він виступає каталізатором у синтезі аскорбінової кислоти та нуклеїнових кислот, покращує процеси дихання в рослинному організмі. Кобальт здатен вільно переміщуватися з листя до інших частин рослини, що є важливою перевагою при позакореневому підживленні. Також він ефективно взаємодіє з такими мікроелементами, як марганець і залізо.
Як показує практика, частково мікроелементи для сої доступні з грунту, але через антагонізм та різні умови розчинення та доступності, в будь-якому разі варто поповнювати дефіцит того чи іншого елемента через листове підживлення.
Іноді, при нерозвинених бульбочках сою також підживлюють азотними добривами по листку задля збереження динаміки розвитку вегетативної маси. При перших ознаках повільного росту посівів соїобовязково проведіть діагностику роботи бульбочок. Якщо вони мають рожевий колір, азотфіксація проходить добре і потрібно шукати іншу причину поганого розвитку посіву. Якщо ж бульбочки сірого кольору – азотфіксація не відбувається і потрібно шукати шляхи відновлення цього процесу за допомогою додаткового живлення.
Обрати схему підживлення сої та добрива для неї вам допоможуть спеціалісти Яблуком. Широкий асортимент товару та кваліфікація агрономів дозволяє сформувати оптимальні схеми живлення за співвідношенням затрат та ефективності.