Найбільш поширеним шкідником на картоплі є колорадський жук. В першу чергу цей шкідник живиться молодими верхніми листка рослини, що призводить до зменшення площі листкового апарату, внаслідок чого зменшується кількість утворених бульб на один кущ та зменшення врожайності. Знищивши листя шкідник перебирається до стебел та черешків. За рахунок своєї високої плодовитості та численності фітофага їх досить важко буває позбутися. За 10 личинок на рослині врожайність може знизитись на 1,8- 20,2%, при 15 – на 1,8-22,5%, 20- на 13,6-23%. Прийнято вважати, що економічним порогом шкідливості є захист картоплі від жука при заселенні відсотків 10% шкідником, що в кількісному перерахунку становить 20 шт/рослину та більше якщо з’явились личинки 1-3 го віків у фазі «бутонізація-початок цвітіння».
В період розвитку колорадського жука популяція представляє гетерогенну популяцію і динамічну комбінацію різних стадій. Вікове різноманіття посилюється просторово-часовою неоднорідністю заселення рослин. Тому необхідно регулярно обстежувати віковий склад популяції та динамікою чисельності колорадського жука в цілях оцінки шкідливості і виявлення оптимальних строків проведення інсектицидних обробок для забезпечення їх високої ефективності. Вивчення пов’язаності розвитку картоплі та розвитку шкідників дозволить виявити періоди найбільшої шкідливості личинок. Відомо, що вони відрізняються в залежності від погодних умов, сорту, ґрунтово-кліматичних умов. Так, до прикладу, в роки з температурою повітря близькою до середньо багаторічних значень під час виходу шкідника із місць зимівлі в помірних кліматичних зонах даних період спостерігається на ранніх та середньоранніх сортах картоплі в фазі бутонізація-цвітіння, на середньостиглих, середньопізніх та пізніх сортах – початок бутонізації -цвітіння відповідно. Також відомо, що шкідливість жука та численність личинок і ступінь ушкоджень ними листкової поверхні рослин коливаються в залежності від погодних умов року, сортових особливостей, агротехніки та зони вирощування. Шкідливість колорадського жука збільшується в роки з підвищеними показниками температури повітря. Зазвичай максимальні коефіцієнти шкідливості від личинок колорадського жука можна спостерігати на слабостійких, нестійких сортах ранньої та середньоранньої групи стиглості (1,0-1,19%), у південніших районах – середньостиглої, середньопізньої і пізньої (1,26-1,45%) груп, що може бути пов’язаним з біоекологічними особливостями розвитком шкідника, фенологією культури і технологією обробітку. Досить популярним серед інсектицидів від жука на картоплі є препарати на основі діючої речовини імідаклоприд: Зеніт, Смерть жукам, Бомбардир, Контадор, Альфа-супер; альфа-циперметрин: ФАС, Атрікс; ацетаміприд- Асистент; імідаклоприд+лямбда-цигалотрин.- Оперкот-Акро.
Таким чином, шкідливість колорадського жука залежить від чисельності, ступінь ушкодження листкової поверхні рослин, метеорологічних умов, групи стиглості, стійкості сорту до шкідників, ґрунтово-кліматичної зони. Максимальна шкідливість личинок фітофагу припадає на період повні сходи-цвітіння. Оптимальним строком проведення захисних заходів є період, коли в віковій структурі популяції переважають личинки 2-го віку (40-50% від загальної кількості).
Рекомендовані економічні пороги шкідливості доцільні застосування інсектицидів із класу неонікотиноїди та піретроїди враховуючи сортові особливості , мету використання картоплі, агрокліматичну зону, заплановану урожайність.