Боротьба зі шкідниками на сої

Одне із провідних місць у вирощуванні зернобобових культур займає соя. Така популярність не є випадковою, адже сою використовують майже всюди – виробництво олії, лаку, тваринництво(корм, силос) та інше.

Варто зазначити, що процес вирощування сої є досить трудомістким та непростим, важливо купити насіння сої від перевіреного виробника. Причиною цього є декілька факторів, які негативно впливають на процес нормального розвитку рослини, а саме – несприятливі погодні умови, підвищення вартості агротехнічних послуг та наявність понад сотні шкідників які щорічно знищують понад 35% урожаю. Розглянемо більш детально види шкідників та засоби боротьби з ними.

Паросткова муха – шкідник, який поширюється на посівах шляхом відкладання яєчок в ґрунт, а з часом личинки в пошуку поживних речовин пошкоджують насіння рослин, що призводить до їх загибелі. Серед засобів захисту виділять такі: глибокий обробіток землі, збереження сівозміни, вчасне внесення необхідних препаратів для захисту рослин.

Тютюновий трипс – небезпечний та дуже поширений шкідник, який може призвести до значних втрат вже більш-менш сформованих рослин сої. Наслідками діяльності трипса є пошкоджені листки та знижена стійкість до грибкових хвороб. Найкращим засобом захисту від тютюнового трипса є хімічна обробка рослин.

Павутинні кліщі зазвичай розміщуються під листками рослини і пошкоджуючи верхній шар листків живляться соком, внаслідок чого знижується інтенсивність розвитку рослини та змінюється забарвлення, а з часом можлива і загибель рослини. Єдиним методом захисту від згубної дії кліща є обробка рослин препаратами з вмістом біфетрину.

Довгоносик смугастий зазвичай досить активний в червні місяці, та завдає значної шкоди посівним площам бобових рослин. Жуки довгоносика залазять у ґрунт і живляться бульбочками на корінні бобових рослин, що призводить до значних втрат. Варто зазначити, що крім хімічної обробки посівів, для захисту сої від довгоносика необхідно дотримуватися сівозміни, а також в разі необхідності провести вапнування кислих ґрунтів.

Ковалик смугастий та степовий. Найбільшого поширення отримав у центральній та північній частинах України, це спричинено тим що, життєво необхідним фактором є наявність вологи. Найбільшої шкоди завдає листкам та стеблу рослини, значно пригнічуючи її ріст. Серед захисних заходів найдієвішим є обробка насіння імідаклопридом та знищення всіх злакових бур’янів.

Совка-гамма завдає величезної шкоди посівам сої майже на всій території України. Маючи відносно короткий період активності (2 тижні), совка встигає знищити значну частину рослин, що знаходяться у фазі розвитку від 2 до 8 листків. Як наслідок, через пошкодження листя та квітки рослини значно пригнічуються у своєму розвитку. Серед засобів захисту від совки можна виділити такі: хімічна обробка насіння, культивація, знищення рештків після збирання урожаю.

Лучний метелик найбільш поширений в центральних та південних регіонах нашої країни. Найбільшої шкоди завдає не сам метелик, а гусениця. Вона на початкових етапах свого розвитку живиться листками бобових рослин, а з часом може переходити на пагони та плоди. Варто зазначити, що популяція лучних метеликів напряму залежить від погоди, адже вони погано переносять спеку. Для захисту рослин від лучних метеликів доречно використовувати інсектицидний протруйник.

Соєва плодожерка – один з найпоширеніших шкідників сої. В деякі роки втрати від діяльності соєвої плодожерки досягають 50%. Головною відмінністю від інших шкідників є те, що вона завдає шкоди не листкам чи пагонам, а самому плоду, знищуючи його спочатку із середини, а з часом і повністю. Серед засобів захисту виділяють такі: сівба в оптимальні строки, застосування інсектицид для сої, дотримання сівозміни.

Отже, для отримання гарного урожаю сої, необхідно звернути увагу на боротьбу із шкідниками, та вчасно провести необхідні заходи захисту – хімічні та агротехнічні.