Зазвичай,коли є нехватка хімічних елементів у грунті, не правильне складання сівозміни зернових культур,сильні засухи по всій вегетації, ці фактори є самими головними проблемами появи хвороб на озимій пшениці, в тому числі і кореневої гнилі, що передбачає собою пригнічення кореневої системи, колоса та самого зерна. За рахунок ураження самої рослини, вона відстає у рості і має невиповнене зерно. Висока температура та сильні перепади,від дощів до засухи, сприяє погіршенню самої ситуації та розповсюджує кореневу гниль. Нехтуючи засобами захисту, зволікаючи часом – кореневі гнилі можуть знищити до 60% врожаю.
Насамперед, строки посіву озимої пшениці та норми висіву – це основні запобіжні заходу для уникнення хвороби коренів озимої пшениці.
Науковці постійно досліджують одне із найважливіших питань, а коли ж краще сіяти озиму пшеницю?
Самі строки залежать від регіону, від зволоженості самого грунту та необхідно не забувати про попередника і після дію його гербіциду. При ранніх посівах,в першій декаді вересня ураження гнилями досягає до 53% – це по результатам дослідів 2016 року і далі за зміщування до більш пізніх строків, ураження зменшуться від 14% до 42% . А при найпіздніх посівах (що є ризикованими,друга декада жовтня) ураження досягає не більше 20%, тобто при пізніших ураження набагато менше і вегетація культури буде меншою.
Захист озимої пшениці від гнилей залежить ще від норм посіву,якщо її збільшуваи від 4.5 млн до 6.5 млн схожих насінин,то можливість ураження на 4 % більше,при пізній сівбі на навпаки до 18%.
Якщо аналізувати види гнилей по відношенню до районування України, то в умовах центрального Степу, більшість ураження від фузаріозно-гельмінтоспоріозного виду. Тобто всі досліди які проводились, довели те що строки сівби і норми висіву залежать напряму мають свою роль в збереженню врожаю,так як сівба в пізній строк була найменш ураженою хворобою. Підтвердженням цьому є є дослід проведений 14 вересня з нормою висіву 6.5 млн насінин на один гектар – 5т\га. А сівба в ранні строки,перші числа вересня,на 15%. Насправді якщо посіяти в пізні строки то розповсюдження буде набагато менше,але і врожайність буде меншою,так як рослина не набирає достатньої точки росту і рослина погано кущиться, тобто в не дуже великій вегетативній масі переходить у зиму.
Взагалі вид цих хвороб переважаю в достатньо зволожених місцях або сильними його перепадами зі спекою. Вік для хвороби роль не відіграє, він уражає абсолютно любі рослини. Від цієї хвороби відмирають проростки до появи на самій поверхні. Вона пробурює вторинні та первинні корінці підземного міжвузля та основне стебло. На самій рослині вони проявляються чорними смужками, штрихами, які з часом розширюються і замикають весь листок. На стеблі ж проявляється на початку цвітіння і сильно збільшується до збору врожаю. Якщо опадів більш чим достатньо, рослина покривається рожевим налітом.
По вегетації зріджується самі рядки і випадають самі активні стебла, ті що другорядні не можуть сформувати здоровий, великий колосок з виповненим зерном, а іноді навіть і без зерна. Епіцентром інфекції є грунт, в якому залишаються грибкові спори, другою проблемою є інфіковане насіння,яке візуально дуже важко відрізнити від здорового.
Для максимального відновлення врожаю потрібно протруювати саме зерно, а щодо обробітку грунту, потрібно влаштовувати правильно сівозміну та правильно обробку грунту, з обов’язковим глибоким рихленням. Необхідна рання обробка фунгіцидом для пшениці в профілактичних цілях, та при перших проявах хвороби, якщо ж хвороба була явною на попередніх культурах, то зерновим культурам найближчі 4 роки дороги немає.