Єдиної думки що робить із стернею і пожнивними рештками до цього часу не існує. Одні вчені такі як З.П. Борисова наполягають на обов’язковому спалюванні стерні так як під час цього процесу гине до 90 % личинок трача, інші (Ліндеман, Знаменський та Щоголєв) категорично проти спалювання так як під час горіння гине корисна мікрофлора та втрачається родючість грунту на глибину до 5-ти см. Хоча при заробці пожнивних остатків в грунт гине лише 30 % личинок трача. У 20 – 30-х роках минулого сторіччя спалювання стерні стало наскільки популярне, що були навіть створені ряд агрегатів-пристроїв для покращення цього процесу.
В наш час також спалюють стерню, але здебільшого цим займаються на приватних городах та дрібні фермери. При спалюванні стерні крім корисної мікрофлори гине і багато корисних комах, які контролюють чисельність пшеничних мух, піщаного мідяка, злакових попелиць та інших шкідників, не кажучи вже про шкоду навколишньому середовищу. Також досить часто спалювання стерні було причиною багатьох не контрольованих пожеж, які тягнули за собою неоправдані збитки. Дослідження впливу спалювання стерні на шкідників провів на своїх полях Миронівський Інститут Пшениці. Спостереження проводили за сприятливих для поширення вогню умов. Перед початком експерименту були розставлені пастки для збору комах та взяті проби грунту для підрахунку кількості шкідників. Дослід показав, що наприклад знищення личинок трача залежить від сорту пшениці. Найбільше його згорає в тих сортах які мають біля кореня тонке стебло і личинки не мають змоги опуститись до рівня поверхні грунту, тому успішно гинуть від вогню. Пупаріям чорної пшеничної мухи вогонь не становить ніякої загрози, личинки трипсів також переживають випалення досить добре – вогонь забирає незначний відсоток їх популяції. Також перед спалюванням, на полі розставляли пастки типу Барбера, для виміру кількості комах у звичайних умовах, потім ці ж пастки розставили по краях поля у момент спалювання. Експеримент показав, що під час спалювання стерні відбувається масова міграція комах за межі вигорілого поля. Випалене поле починають засиляти комахи лише через тиждень. Популяція, яка мешкала до пожежі повністю не відновлюється.
Великі аграрні господарства, вже давно відмовились від спалювання стерні і перейшли на новітній метод обробки стерні, який передбачає застосування деструкторів. Вони мають змогу деструктор стерні купити в достатній кількості, для обробки пожнивних решток різних культур. Деструктор це препарат на основі корисних бактерій та грибів, які пришвидшують розкладання решток, негативно впливають на патогени та покращують структуру грунту, після чого збільшується врожайність наступних культур. Для отримання високих результатів потрібно деструктор стерні купити який містить високу концентрацію препарату – близько 1 х 109 КУО/мл, а при його внесенні витрачається 1 – 2 л/га. На деструктори із подібними параметрами потрібно звертати увагу. У більш дешевих зразків знижена концентрація бактерій та збільшена норма витрати препарату. При обробці стерні варто пам’ятати, що тільки висока концентрація бактерій та грибів зможе добре справитись із пожнивними рештками.