Картопля одна із найбільш розповсюджених овочевих культур, яка добре родить в умовах помірного клімату, а також вона не вибаглива до грунтів на яких вирощується. Виключення становлять піщані і заболочені грунти та солончаки. Дерново-середньопідзолисті, легкі супіщані і суглинисті грунти краще за інші забезпечені поживними речовинами та здатні до накопичення та утримання грунтової вологи, що дозволяє отримувати на них найкращі врожаї. Вирощування картоплі проводять у 4-х чи 5-и польних сівозмінах.
Після збору урожаю звільнену площу засівають сидеративними культурами, які покращують родючість грунту та знижують чисельність шкідників та бур’янів. Для більшої ефективності посівний матеріал сидератів обробляють інсектицидними протруйниками Семафор, Круізер, або Престиж. Кращими попередниками картоплі є озимі зернові, зернобобові та капустяні культури, які після себе лишають багато корисних для картоплі поживних речовин. Підготовка грунту під посадку картоплі в зоні Полісся розпочинається відразу після обмолоту озимини. Для цього застосовують важкі дискові борони, які перемішують з грунтом стерню і пожнивні рештки на глибину 10 – 12 см.
Перед обробкою грунту вносять 100 – 150 кг/га азотних добрив, а по закінченню підготовчих робіт проводять висів сидеративних культур ( люпин, біла гірчиця, масляниста редька та інші). В залежності від типу грунту глибоку оранку проводять восени (суглинкові грунти) чи на весні (легкі грунти). У Лісостеповій і Степовій зонах переважають гумусні, опідзолені та південні грунти, які легко піддаються обробці та швидко ущільнюються після проходження літніх гроз. За таких умов грунтові роботи потрібно виконувати в стислі терміни. Підготовити площу до посіву картоплі можна двома способами – із посівом сидератів, або без них. Після збору урожаю проводять дискування, перемішуючи рослинні рештки з грунтом.
Після дискування провокується проростання бур’янів. Через 2 – 3 тижні після проростання бур’янів та падалиці вносять 100 – 150 кг/га аміачної селітри та проводять глибоку оранку із перевертанням пласта. Якщо передбачається посів сидеративних культур то це відбувається відразу після дискування. Найкращий варіант удобрення картоплі – це поєднання органічних добрив із мінеральними. В зоні Полісся із її дерново-підзолистими та супіщаними грунтами вносять 90 – 120 к/га азоту, 90 кг/га фосфору, 120 – 150 кг/га калію, а також 35 – 40 т/га перепрівшого гною або 30 – 40 т/га сидератів. Для грунтів Лісостепу і Степу норму мінеральних добрив зменшують на 20 – 30 кг/га, це виглядає наступним чином – азот 60 – 90 кг/га, фосфор 80 – 90 кг/га, калій 60 – 90 кг/га, органіки вносять 30 – 40 т/га.
Такої кількості добрив достатньо для отримання високого врожаю якісних бульб. Для більш точного нормування добрив можна взяти проби грунту та зробити лабораторні аналізи на вміст поживних речовин та спираючись на їх результати внести необхідну норму добрив. Мінеральні добрива не будуть максимально ефективними без застосування мікроелементів (мідь, бор, сірка, марганець, цинк, молібден), які самостійно в грунті практично не відновлюються.