Вплив бору для успішного вирощування с/г культур і особливо сої сильно недооцінений, а його властивості висвітлені недостатньо. Бор відіграє незамінну роль при вирощуванні сої, він сприяє кращому обміну вуглеводів, покращує запилення квіток за рахунок збільшення пилку, а також є незамінним елементом при дії на рослину стимуляторів та інгібіторів.
Основною помилкою аграріїв є те, що бор вносять в певний період вегетації, забуваючи що соя має потребу в борі від самого моменту проростання так як стимулює ростові процеси бульбочкових бактерій та покращує засвоєння кальцію. Жоден обмінний процес, який відбувається в рослині необходиться без участі бору. Також при оптимальному забезпеченні посівів сої бором покращується її фіто санітарний стан та знижується ризик ураження патогенами. Бор як і кальцій не здатний до розподілення по рослині, він починає накопичуватись в листі ярус за ярусом починаючи з низу тому до точок росту він зазвичай не доходить. Ось чому так важливо підживлювати сою бором на протязі всього сезону. Бор соя засвоює кореневою системою у вигляд водорозчинних з’єднань. Доступність цього елементу залежить від кислотності грунту, чим кислотність вища тим рухливіший і доступніший бор і навпаки, при низькій PH його доступність для рослин знижується. Також поглинання бору зростає із підвищенням температури. Основна маса бору міститься у листка та бутонах. На початок цвітіння бор починає концентруватись у пилку, тим самим збільшуючи її кількість та покращуючи запилення квіток шляхом кращого проростання пилку. Крім того знижує ризики опадання зав’язі та покращується розвиток репродуктивних органів. Більшість грунтів не містить бор в достатній кількості, тому його нестача часто проявляється у вигляді поганого розвитку рослин та не природного забарвлення листя. Ознаки нестачі бору схожі на реакцію рослин, які оброблялись регуляторами росту.
Для більш точного внесення бору на сою – проводять аналіз грунту для визначення його вмісту. Поглинання та накопичення бору в сої залежить від періоду вегетації – чим він довший тим більше бору накопичується. Також накопичення бору залежить від погодних умов – висока вологість та туман заважають сої засвоювати бор. На протязі всієї вегетації потрібно контролювати вміст бору, тому що від нього залежить працездатність бульбочкових бактерій, які з повітря виробляють азот. Дослідним шляхом доведено, що до внесення бору на 1 га припадає 45 кг/га азотфіксуючих бактерій, а після забезпечення посівів достатньою кількістю бору вага бактерій піднімається до 57 кг/га, що на 30 – 40 % більше від попередніх показників. Якщо ж разом з бором внести і молібден – їх вага перевищить 60 кг/га. Особливо це стосується грунтів після вапнякування, після цього в них доступність бору для сої різко знижується. Через недоступність бору різко знижується засвоєння решти поживних речовин, тому бор на сою відіграє важливу роль у розвитку культури. Підживлення сої бором покращує кисневий обмін тканин рослини, особливо кореневої системи та бульбочкових бактерій. При порушеному співвідношенні основних мінеральних добрив, бор знижує негативний вплив на рослини.