Головні фактори, які впливають на урожайність сої (2 частина)

Інкрустація посівного матеріалу вважається частиною енергозберігаючої технології у досягненні високих показників під час вирощування сої. Нажаль ця технологія не набула широкого розповсюдження і застосовується здебільшого в передових господарствах. В 2009 – 2011 роках Інститут зернових культур НААН провів досліди відносно впливу на врожайність сої мікро та макро добрив та термінів посіву.

Перед посівом провели обробку насіння шляхом його інкрустації комплексонатом молібдена, разом з ним застосували фунгіцидний протруйник Гравініт, а також препарат, який запобігає обсипанню протруйника та добрив із поверхні насінини – плівкоутворювач Марс, який допомагає зменшити негативний вплив на операторів сівалок, та інших людей які безпосередньо контактують із обробленим посівним матеріалом. Оброблене плівкоутворювачем насіння можна висівати навіть у напівзволожений грунт. Важко отримати гарний врожай, якщо в грунті існує дефіцит добрив, тому під оранку внесли мінеральні добрива із розрахунку на 100 кг зерна – азоту 7,2 – 10,0 кг, калію 2,2 – 4,4 кг та фосфору 1,7 – 4,0 кг, хоча соя на відміну від інших культур і не дає бурної реакції на внесені добрива.

Очищення площі під посів сої від бур’янів провели гербіцидом Харнес під час передпосівної культивації. Посів культури розділили на 3 етапи – перший провели при температурі грунту +8 +10⁰ С, другий посів провели коли грунт прогрівся до +10 +12⁰ С і третю ділянку засіяли при температурі +12 +14⁰ С. Посів здійснювали на глибину 10 см і шириною міжрядь 45 см, висівали популярний в Степовій зоні сорт Аметист. Норму висіву встановили на рівні 500 000 шт/га, до неї добавили ще 20 % на польову схожість насіння. На першій ділянці сходи появились на 12-й день, а на 7-й день з’явився трійчастий листочок, початок гілкування рослин розпочався на 28-й день від повного проростання насіння. Цвітіння сої почалося на 32-й день, а на 39-й день спостерігалося масове цвітіння.

Наступною фазою іде формування стручків нижнього яруса, яке припадає на 40 – 43 день. Готовим до обмолоту зерно було вже на 96 – 98-й день. Показники на другій і третій ділянці помітно відрізнялись. Завдяки хорошій динаміці підвищення температур інтервал між посівами склав 3 – 4 дні. На другій ділянці соя почала сходити на 10-й день, а на 3-й ділянці на 8-й, через 2 – 3 дні на кожній ділянці з’явилися всі сходи. Трійчастий листочок з’явився майже одночасно на обох ділянках – на 2-й через 12 днів, на 3-й через 11, а от гілкуваня розпочалося вже одночасно на 2-й і 3-й ділянка – на 27-й день. Зацвіли 2-а і 3-я ділянки на 31-й день після проростання, а масове цвітіння почалося через 8 днів після початку цвітіння.

На 2-й ділянці стручки нижнього яруса почали з’являться на 42-й день, на 3-й на 5 днів пізніше. Посіви сої на 2-й ділянці дозріли через 102 дні, а на 3-й через 94. Така різниця в дозріванні зумовлена посушливими періодами, які припадали на ключові фази розвитку 3-ї ділянки, звідси і нижча врожайність. Таким чином дослід засвідчив, що посіяна соя в оптимально-ранні терміни найкраще розвивалась і дала найбільший врожай бобів.