Що впливає на урожайність пшениці

Вітчизняні селекціонери роблять великий внесок у створення різнопланових сортів та гібридів, а також розробляють оптимальні технології їх вирощування в тих чи інших кліматичних умовах. Особлива увага приділяється озимим сортам у Степовій зоні, яка страждає на нестачу грунтової вологи. Степова зона відома не тільки грунтовими посухами – тут часто трапляються і суховії. Буває так, що озимина добре перезимувала і за прогнозами повинна дать високий врожай а грунтова посуха у поєднанні із повітряною зводить всі сподівання нанівець.

Існує такий вислів як ,,захват рослин’’ – це коли нестача вологи призводить до приплющення зерна у фазу його формування та наливу. Виправить ситуацію можна лише за допомогою штучного поливу посівів у ключові фази вегетації рослин. Існує декілька надважливих періодів коли без достатньої кількості грунтової вологи формування врожаю буде зірване. Перший період, коли відбувається так званий захват рослин  відбувається на початку цвітіння, коли недостатня зволоженість грунту не дозволяє утворювати багато пилку, що призводить до низького відсотку запилення. В таких випадках з часом можна помітить пусті колоски, або в них зустрічається декілька зернин на весь колос.

Друга фаза озимої пшениці, яка потребує обов’язкового зволоження припадає на період від початку наливу до початку молочної стиглості зерна. Небезпека посухи в цю фазу полягає в тому, що культура формує лише оболонку зернини, яка містить незначну кількість крохмалю. Якщо посуха трапилась у більш пізню фазу розвитку – існує висока імовірність формування сплющеного зерна. Досить часто до грунтової посухи приєднуються суховії, які пришвидшують випаровування вологи та зневоднення рослин. Здебільшого таке явище в Степовій зоні розпочинається з другої половини червня і може тривати до самого обмолоту культури. Всім відомо, що чим крупніше зерно тим його маса 1000 зернин вища і тим більше воно має різних речовин.

Різницю в масі зерен можна помітить після вирощування на пару і після соняшника, адже відомо що після соняшника в грунті міститься менше вологи ніж у паровому грунті, тому відповідно і маса зерен пшениці вирощеної на чорних парових грунтах буде вищою. Щоб виявити послідовність наливу зерна за різних температур та вмісту грунтової вологи М.М. Кулешов розробив методику, який дозволяє встановити накопичення сухої речовини в зерні відносно умов вирощування озимини.

На основі цієї методики Інститут зернових культур провів дослідження, як у сорта Куяльник буде змінюватись маса 1000 зернин за різних умов вирощування. Засіяли 3 ділянки, першу засіяли в оптимально ранні терміни (5-е вересня, норма 3 млн. шт/га), другу в середні терміни (25-е вересня, норма 5 млн. шт/га) і останню засіяли в оптимально пізні терміни (15-е жовтня, норма 7 млн. шт/га). Для вирощування сорту застосовували звичну для Присівашшя технологію. Дослід засвідчив, щонайбільшу масу зерна отримали при посіві в оптимальні терміни. Отже озиму пшеницю в Степовій зоні краще вирощувати по чорному пару, який містить більше грунтової вологи.