Пшениця як озима, так і яра дуже цінна культура у продовольстві. Якщо рахувати у числовому еквіваленті, то виробництво всієї пшениці по всьому світі припадає 620 млн тон. Окрім свого продовольчого значення, пшениця має і важливе кормове значення. Адже пшеничні висівки мають велику кількість перетравленого протеїну, який являється ідеальним кормом для всіх сільськогосподарських тварин. Як грубий корм для ВРХ використовують солому і полову. До речі, солому ще застосовують як будівельний матеріал, для виготовлення паперу і для підстилки тваринам.
Озима пшениця ідеальний попередник для багатьох сільськогосподарських культур – найцінніша культура у польовій сівозміні. Важлива пшениця озима має і організаційно-господарське значення, адже, значна кількість польових робіт переноситься на осінь, а саме посівна і в наслідок потім весною помітно зменшується навантаженість. Плюс ранній період дозрівання дає можливість уникнути літньої засухи та якісно підготувати площі під посів для наступних культур у сівозміні. Підвищення продуктивності зерна завжди являлася основною метою селекції пшениці за весь період її існування.
Досліджено вже багато факторів, які впливають на врожайність культури. Найперший це сорт, він являється головним чинником сталого виробництва зерна. Для обробітку на сам перед обирають якісні із високим потенціалом урожайності сорти, які до того ж не чутливі на зміну добрив, агротехніки та стійкі до спектру хвороб, шкідників, бур’янів, засухостійкі, морозостійкі. Вже з практики відомо, що не всі сорти за однакових умов вирощування проявляють себе однаково, це, відповідно, потім і відбивається на врожайності культури.
Сорти із високою продуктивністю виносять велику кількість поживних елементів із ґрунту, вимагають велику кількість. Ці елементи вкрай необхідні для розвитку рослин, але на це все необхідна високої якості агротехніка. Якщо немає таких умов, то, на жаль, потенційний за врожайністю сорт не зможе дати прибавки, та ще й поступитися менш врожайному сорту, який вимагає простіших умов вирощування. Отже, потрібно серйозно підійти до підбору сортів, а особливо в даний час, тому що зараз, на жаль, досить велика кількість господарств через фінансову неспроможність не має змогу вносити необхідну кількість мінеральних добрив і та здійснювати повний комплексний захист рослин. Тобто, з цього можна зробити певний висновок, що в господарствах, які більш економічно сильніші та економічно слабшим сортовий склад повинен суттєво різнитися.
Переглядаючи сорт, як основний елемент покращення врожайності, ми непомітно перейшли до другого показника, а саме живлення рослин. Пшениці як і будь якій рослині в будь-якому випадку потрібен комплекс NPK. Всі ці елементи, звичайно, містяться в мінеральних добривах, які вносяться в грунт у різні періоди в необхідних кількостях. Так, звісно, це все добре і дає при дотриманні вих норм та часу внесення мінеральні добрива дають певну прибавку. А якщо ці добрива не вносилися, або ж внесли в період, коли була низька температура грунту і рослина просто фізично не змогла увібрати в себе поживні елемети…
Що ж робити в такому випадку? Адже так хочеться отримати хорошу прибавку… Дякуючи новітнім технологіям вчені винайшли хелатні мікродобрива для пшениці, які потрібно вносити по вегетації. Їхнім великим плюсом являється те, що вони збагачуть рослину всіма необхідними елементами, які рослина не спожила попередньо. Також хотілося б звернути увагу на засоби захисту рослин, тому що їхня роль також значна у підвищенні врожайності як пшениці так і всих сільськогосподарських культур. Знаючи фітосанітрний стан полядуже легко контролювати шкідників, а потім вчасно з ними боротися. Але, на жаль, не всі роблять фітосанітарний аналіз і боряться із шкідниками вже по факту. Не варто економити на засобах захисту, викоритовуйте якісні та перевірені, адже їхня якість потім відображається на ваши врожаях.
Купуйте фунгіциди на пшеницю та зернові.