Значення Бору у вирощуванні ріпаку

Рапсове масло містить найменшу кількість насичених жирів, тому має попит у харчових підприємств, які стараються мінімізувати кількість насичених жирів у їжі. Введення рапсу в сівозміну особливо перед озимою пшеницею збільшує її урожайність на 10%. Він являється ідеальним попередником не тільки для озимини, а й для всіх польових культур, адже покращує структуру ґрунту, рано звільняє поле.

Ріпак (рапс) – культура неприхотлива до природніх, і тому його можна вирощувати по всі території України.

Як і всі рослини рапс потребує за час свого розвитку велику кількість макро- і мікроелементів. Рапс відноситься до родини Капустяних для яких найважливіший – Бор. За його нестачі відбувається осипання бутонів, а це в свою чергу призводить до формування меншої кількості стручків, що призводить до зменшення урожаю. Бор знаходить як у вільній формі так і в комплексі з органічними з’єднувачами. В клітині більша його частина – у вигляді комплексних з’єднань з полісахаридами стінок клітини. Основна і найважливіша роль Бору фізіологічному розвитку це його участь в обміні ауксинів та фенольних з’єднань.

Функції бору зв’язані з метаболізмом вуглеводів, синтезом ДНК, РНК і фітогормонів, утворення стінок клітини, розвиток тканин, регуляція росту та дихання.

При нестачі бору починають відмирати конуси наростання коренів, відповідно уповільнюється розвиток кореня. Бор необхідний для репродукції рослини рапсу, адже приймає участь у рості пилкової трубки та розвитку пилкових зерен. При нестачі бору рослини стають менш морозостійкими, можна побачити деформовані скручені листки, жилки листа мають зелений колір, а сама платина світло зеленого, нові листки набувать фіолетово-червого відтінку, листки опадають. В репродуктивний період рослина найбільш чутлива до недостачі бору.

Бор в рослинному організмі рапсу стимулє кращому розвитку кореневої системи, прискорює ріст вегетативної маси, збільшує кількість квітів та їхнє утримання на рослині і, відповідне, стимулює краще проростання пилку, збільшує використання рослиною азоту і накопичення більшої кількості масел та збільшує кількість стручків і насіння в них.

Симптоми недостачі бору можна легко спутати із засухою, засоленістю, захворюваністю. Для правильного живлення необхідно проводити аналізи як ґрунту, так і рослини.

Мікроелементи – це додаткова прибавка до урожаю. Найправильніше і най економніше їх вносити позакоренево в дозах, які необхідні для рослини, виходячи із польового аналізу. За вегетаційний період рослина рапсу може споживати до 450 г /га. Більша частина бору міститься в органічно багатих ґрунтах. Здебільшого бор в ґрунті знаходиться в недоступній для рослини формі. Найбільша його кількість міститься в солонцюватих і карбонатних чорноземах, а найменша – в опідзолених. Впливає на доступність бору волога у вегетаційний період або ж її відсутність. Важливо про властивість бора вимиватися.

Важливо дотримуватися правильних норм внесення добрив, які містять бор, адже його надлишок має негативні наслідки. Ознаки токсичності можна побачити неозброєним оком: погіршується ріст і розвиток, з’являються видимі участки некрозу на краях листкової пластині, спостерігається старіння та відмирання рослини. Щоб уникнути цих наслідків норма бору немає перевищувати 0,3 кг/га. Борні добрива потрібно вносити на початку цвітіння. Внесення яких можна поєднувати із внесеннями інсектицидів від рапсового квіткоїда. Найефективніше борні добрива вносити в позакореневу обробку поєднуючи із обробкою пестицидами і фунгіцидами, це призводить до збільшення врожаю, ще й економічно вигідніше! Існують добрива і для листкової обробки, на прикад, вітчизняні хелатні добрива Нані В11. Перевагою яких є хелати – внутрішньо комплексні сполуки, що дозволяють споживати рослиною бор у доступній для неї формі.