Догляд озимого посіву

Останнє десятиліття у період проведення осінньо-польових робіт яскраво простежується значне збільшення показника добової температури. У жовтні цей показник зріс на 1.3 градуси, а у листопаді на 3.1 градуси. Також значно зріс показник суми ефективних температур (на 150 градусів), зважаючи на звичайні показники за період серпня, вересня та жовтня. Це означає, що значно змінився період початку обробки ґрунту, сівби та початкових етапів вегетації озимини.

Зважаючи на зміну погодних умов в усіх кліматичних зонах у весняно-літній період, досить сильно зменшились передумови розвитку багатьох збудників хвороб. В той же час підвищився рівень шкідливості дії таких комах як кліщі, клопи, совки, попелиці, кузьки.

Через те, що в осінній період спостерігається значна посуха, то восени критично необхідним є проведення комплексного фітосанітарного огляду озимини на наявність шкідників сисної дії, найпоширенішими представниками даного типу є кліщі та попелиці, що є збудниками вірусів.

Проведення моніторингу посівів варто в період утворення двох-трьох листків. Якщо ж під час проведення огляду посівів було виявлено попелиці та кліщі, то слід негайно провести обробку інсектицидом з додаванням акарициду для знищення кліщів. Ці заходи забезпечують надійний захист від вірусних хвороб.

Надалі огляд посівів необхідно періодично проводити до завершення осінньої вегетації, а під час її весняного відновлення потрібно уважно стежити за розвитком хвороб та шкідників у посівах, і за наявності таких провести необхідні засоби захисту.

Восени для захисту сходів озимини хімічним методом виділяють два способи – передпосівне протруювання або ж обприскування по вегетації. Основна кількість хвороб передається насінням, причому збудник може бути як зовні так і в самій насінині (сажка, спори, міцелії). За таких обставин спостерігаються не дружні сходи, або ж повна їх відсутність, в іншому ж випадку рослини, що проросли зазвичай є ураженими фузаріозом та аскохітозом.

В посівному матеріалі часто спостерігається наявність сажкових утворень, які з часом через міцелій провокують розвиток твердої сажки. У вигляді домішок в посівному матеріалі можуть бути ріжки злакових культур, що проростають у ґрунті та заражають рослини. Тому протруювання насіння є невід’ємною та закріпленою законодавством процедурою.

Всі протруйники за принципом дії поділяють на два типи – контактні та системні. Причому своєчасна обробка фунгіцидом контактного типу є більш ефективним способом боротьби з хворобами, адже системний протруйник з часом втрачає ефективність захисту. Слід відмітити, що зазвичай протруювання фунгіцидом проводять в баковій суміші з інсектицидом для знищення личинок хлібної жужелиці.

Обприскування посівів проти основних видів шкідників, в тому числі і жужелиці проводять інсектицидом з діючою речовиною – диметоат, імідаклоприд, цеперметрин.

У період кущення, за наявності в посівах борошнистої роси та іржі, проводять обробку фунгіцидом, у складі якого є пропіконазол, флутріафол, ципроконазол. Для боротьби з мишами та полівками в нори закладають зернові принади з бродифакуму чи фосфіду цинку.

Беззаперечно, заздалегідь необхідно купити гербіцид для пшениці. Перед настанням морозів проводять обстеження посівів та визначають основні типи та рівень забур’яненості. Під час використання після сходових гербіцидів рівень шкідливості бур’янів відповідає їхній питомій вазі в загальній масі агрофітоценозу. У разі надмірної забур’яненості посівів зимуючими бур’янами бажаним є осіннє застосування гербіциду. Гербіциди з діючою речовиною тріасульфурон, метсульфурон-метил, флорасулам, та 2.4Д потрібно вносити за середньодобової температури вище 5 градусів.