Як оцінити чи перезимувала пшениця

Наближається час, коли необхідно дати оцінку посівам озимої пшениці, а також дати оцінку її стану і визначити перезимувала вона або ж все таки доведеться пересівати поле. Але як же зрозуміти наскільки вона придатна для подальшого вирощування? На перший погляд може здатися, що рослина погано перенесло зиму, а насправді просто потрібно дати їй фосфорні, азотні а також борні добрива і тоді її стан прийде в норму. Ми вирішили детально розглянути питання про методи визначення життєздатності озимої пшениці після перезимівлі. Таких методів існує кілька.

Перший називається метод монолітів. Для використання даного методу необхідно відібрати грунт з рослинами (моноліт) розміром 30 см на 30 см і товщиною, приблизно 15 см. Моноліт треба помістити в дерев’яні коробки і перевезти в приміщення, яке має температуру 5-10 градусів, далі слід дочекатися коли він повністю розморозиться (приблизно 1-1.5 доби). Після цього моноліти поміщають в тепле (17-20 градусів) і світле приміщення. На висоті 5-7 см від поверхні грунту рослину зрізають, а ту частину, яка залишилася, поливають теплою водою, щоб не допустити пересихання моноліту. Первісну оцінку рослин можна провести вже через десять днів, а остаточну – через 14-20 днів. Якщо спостерігається, відростання листяних пластинок, а також утворення нових листочків і вузлових коренів, сумнівів в життєздатності рослин і бути не може. Це самий достовірний метод оцінки озимих. Вибирати моноліти слід 25 січня, 20 лютого, 10 березня, 20 березня, а також після зниження температури або після інших несприятливих чинників.

Ще один метод називається водним, він дає можливість більш швидко оцінити стан озимих рослин. Але ймовірність такого методу трохи менше методу монолітів. У місцях посіву, разом з грудками грунту, обережно виймають рослини пшениці (0,5 м. В рядку). Після цього їх варто розморозити і відмити коріння (вода повинна бути кімнатної температури). Відмили? Тепер треба відрізати кінці коренів (на відстані 3-4 см) і стебло з листочками (5-6 см від вузла кущіння). Рослини, які пройшли підготовку слід помістити в дрібні резервуари з водою, і стежити, щоб вони були покриті вологою на 2-3 см вище рівня вузла кущіння. Приміщення треба вибрати світле, де температура становить не менше 18-20 градусів. Воду в ємкості слід міняти через кожні два дні, саме через такий час життєздатні рослини починають відростати, утворюючи нові корінці і листочки. Пошкоджені ж екземпляри відростають дуже погано, а загиблі і зовсім не створюють нові коріння і листя.

Наступний метод був виведений інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та отримав назву цукровий метод. Головною особливістю цукрового методу є використання для відростання рослин розчин цукру, замість води. При цьому у рослин, які добре перезимували вже на наступний день можна помітити приріст листяних пластинок на 3-6 мм. Ті рослини, які погано перезимували, не дають приросту. Остаточно визначити життєздатність культур можна через три дні.

Для того, щоб визначити життєздатність рослини також можна застосувати метод барвників, якими виступають фуксин кислий і тетразол. Під час контакту краплітаких барвників зі зрізами рослинних тканин відбувається реакція фарбування. Фуксин робить мертві тканини яскраво-червоного кольору, а живі клітини, при цьому залишаються блідо-зеленими або ж стають безбарвними. Тетразол, навпаки, не змінює колір загиблих тканин, а живі клітини стають яскраво-малиновими.

Останній метод називається методом біологічного контролю. Принцип методу полягає в спостереженні за конусом наростання рослини, який попередньо розкривають від зачатків листя. У рослин, які добре перезимували, конус наростання буде потужним з блідо-зеленим кольором. У загиблих ж він буде млявим, і мати коричневе забарвлення. Візуальний аналіз слід проводити під бінокулярною лупою.

Для того, щоб після зими вивести рослину зі стресу і дати їй всі необхідні мікроелементи, ми рекомендуємо використовувати Наніт мікродобриваа, які дають не тільки візуальний результат, а й впливають на якість врожаю, а також на його кількість.