В незалежності від року, в Україні понад 15млн га займають зернові, тому якщо навіть не велика частина з них уражена, то це призводить до загальних втрат врожаю. Потенційна врожайність пшениці складає 120-150ц з га, але минулі роки середня урожайність складає до 30ц з га. Дані результати набагато нижчі, ніж їх одержують на дослідних полях, і в 2-2.6 раза нижча ніж в менш розвинених країн Європи. Основна проблема втрати врожаю є саме ураження хворобами- в районі 30%. На даний момент із іржастих хвороб, самою шкодо чинною є саме бура листова іржа озимої пшениці. При сильному зараженні даною хворобою втрати врожаю можуть сягати 20%(10-14ц). Бура листкова іржа замічена у всіх регіонах України. Дана хвороба раз на 5років спалахує в Степній зоні, а на території Полісся і Лісостепу-раз на два роки.
Проявляється хвороба при підвищеній кількості опадів у травні-червні. Зараження пшениці бурою листовою іржею не завжди виходить в травні-червні, зараження може також проявитись восени у фазу кущення. Дану хворобу легко розпізнати по дуже дрібних, безладно розташованих іржасто-бурих овальних пустул, зверху на листках. Наступна стадія розвитку хвороби відбувається через 10-15днів, під епідермісом формуються чорні теліопустули, в основному випадку з нижнього боку листкової пластинки. Коли листки сильно уражені вони можуть скручуватись і зразу всихають. Коли сорт пшениці більш зимостійкий, то ураження хворобою в сильних стадіях на багато вищий ніж у сортів з меншою зимостійкістю. Відновлюється інфекція на сортах з вищою зимостійкістю раніше і інтенсивніше . На менш зимостійких сортах іде ураження більше фузаріозом, коли відмирають уражені дистки, разом із ними відмирає гриб збудник бурої плямистості іржі. Уредіноспори(гриби-збудники) в літній період не тривалі, тому що в теплу погоду і при наявності великої вологості вони швидко проростають, переходячи в хворобу.
Тим самим в степній зоні України де в період збирання і посіву озимих проходить в середньому 2 місяці, основна маса збудників гине. Інфекція передається через заражені сходи падалиці, та також уредініоспори поширюються із поживними рештками. Тим самим збудник бурої іржі також заражає такі буряни як мишій,пирій, стоколос та інші(тобто злакові бур’яни). На злакових бур’янах уредініоспори виникають на тиждень раніше ніж на зернових, тим самим збільшують вірогідність зараження хворобою. Ураження рослини хворобою порушує обмін речовин, тим самим змінюється вміст хлорофілу, знижується асиміляція, дихання рослини збільшується, розривається епідерміс що веде за собою погіршення транспірації. Внаслідок цього відбувається погіршення посухостійкості рослин, зимостійкості рослин, вміст азоту як і аміачних так і карбоксильних груп. До того ж, заражені рослини бурою іржею достигають не рівномірно.
При засушливих умовах вирощування заражене листя відмирає, а коли навпаки достатньо опадів, рослина затримується в рості, тим самим іде втрата врожаю як за сприятливих так і не сприятливих умовах. На зерно це впливає таким чином- знижується маса 1000 насінин і схожість, зменшується кількість зернівок в колосі. Якщо взяти зі сторони хлібопекарських якостей, то не більше 60% складає вихід борошна. При сприятливих умовах для хвороби, вона дуже швидко поширюється.Бура листова іржа(а саме її спори) поширюється як вітром, так і дощем. Основною задачею захисту посіві від даної хвороби є збереження асиміляційної поверхні впродовж всього періоду вегетації. 90% врожаю формується за рахунок прапорцевого листка, двох перших підпрапорцевих листків, міжвузлям та колосом.Іржа пшениці, захист від іржі пшениці, фунгіцид від іржі