Одним з ключових елементів для хорошого врожаю соняшника є густота посіву його в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Густота соняшника при яких створені нормальні умови для росту і розвитку рослин називається оптимальною, яка в подальшому відобразиться у високому врожаї з одиниці площі. Але густота самих посівів може варіюватися в залежності від таких показників як : зона вирощування, складу ґрунтів, конкретного гібриду та забезпечення вологою в тих умовах де планується вирощувати його.
Загалом прийнято вважати, що для південних регіонів Степу норма соняшника на гектар має становити − 30-35 тис. шт. /га, для північного 45-50 відповідно, а для Лісостепу – 50-55 тис. рослин/га. Взагалі існує залежність між тим скільки вологи мають посіви та який врожай буде формувати соняшник. Звичайно, що чим більше її буде тим буде краще для насіння. При чому головну в цьому випадку роль будуть відігравати опади, які випали за час осінньо-зимового періоду, а також за час першої частини вегетації.
Також від густоти посіву напряму залежить розмір самого кошика у соняшника, що в подальшому і відобразиться на кінцевий врожай.
Дослідження з соняшником, які були проведені в США демонструють нам наступні залежності:
| Рослини тис шт/га | Діаметр корзинки, см | Висота рослини, см |
| 42.5 | 18.2 | 149 |
| 53.5 | 16.2 | 161 |
| 67.0 | 14.6 | 173 |
| 81.0 | 14.1 | 182 |
| 97.0 | 12.3 | 193 |
Виходячи з цих даних, існує певна закономірність між розміром корзинок соняшника та густотою посіву, чим більша густота посіву тим діаметр корзинок менший і навпаки. Відповідно коли густота посіву мала то насінини в корзині будуть крупніші. Але мінус великих корзинок буде в тому, що вони будуть довше дозрівати і при обмолоті будуть очищатись від лузги. При загущенні посіву рослини будуть використовувати велику кількість води і велику кількість поживних речовин на формування вегетативної маси культури. Але і при низькій густоті стояння посівів культури не можуть в повному обсязі використати вологу та елементи харчування для формування нормального врожаю, що може в подальшому також вплинути на засміченість бур’янами. Тому за дослідженнями, густота посіву соняшника більше ніж 70 тис. /га не дає бажаних переваг при будь-яких умовах. Якщо є проблеми з ураженням хворобами або шкідниками найменшою ефективною густотою стояння посівів буде становити 30 тис. шт./га.
За даними Інституту олійних культур України рекомендованими для різних зон вирощування будуть наступні показники густоти стояння:
| Зона | Область | Кількість тис. рослин/га |
| Південний степ | Херсонська, Одеська, Запорізька | 35-40 |
| Зрошувальні землі | Всі райони південної частини | 55-60 |
| Центральна частина | Запорізька область (Північна частина) | 45-60 |
| Північний степ: | ||
| Західний район | Кіровоградська (Західна частина),Одеська (Південна частина ) | 50-55 |
| Центральний район | Кіровоградська (Східна частина), Дніпропетровська (Південна частина) | 50-55 |
| Дніпропетровська (Південна частина) | 45-50 | |
| Східний район | Донецька, Луганська | 45-50 |
| Лісостеп | Всі зони | 55-57 |
Якщо є сприятливі умови вирощування то польова схожість насіння має бути в районі 90%. Виходячи з району вирощування та густоти стояння можна для своєю зручності розрахувати і норму висіву.
Норма висіву, кг/га = (бажана густота стояння (росл/м² )хМТН, г)/ польову схожість, %. Також для хорошої врожайності важливим є площа живлення одної рослини. Цей самий елемент також залежить і від ширини міжряддя. Зазвичай прийнято висівати соняшник з нормою висіву 70 см. Але на сьогоднішній день також популярним є вирощування його з шириною міжрядь 45-60 см. При меншій ширині міжряддя площа живлення є рівномірнішою чим при широкому міжрядді. При цьому коренева система соняшника добре пронизує всю площу ґрунту і в самому міжрядді, а також листки соняшника рівномірно розподіляються і швидше закривають ґрунтову площу від бур’янів, затінюючи їх і не надаючи змоги конкурувати з соняшником. Окрім цього таке швидке закриття листками ґрунт, дає змогу зменшити кількість випаровування вологи з нього.