Вирощування пшениці по No-till (ноутіл)

Піонерами у запровадженні No-till технології загалом і у вирощуванні пшениці зокрема традиційно являються американці. До цього їх спонукає збільшення посівних земель та брак кваліфікованих працівників. При застосуванні нульової технології для засіву полів середньої ферми потрібен 1 трактор і сівалка, до того ж із зростанням ширини захвату сівалки знижується її вартість. Не всі аграрії готові перевести вирощування пшениці із звичної технології на No-till – комусь заважають упередження, а хтось не може купити спецтехніку так як наприклад  сівалка для No-till технології в декілька разів дорожча від звичайної.

Перевага технології полягає в значній економії паливно-мастильних матеріалів, зводиться нанівець ерозія грунту та відпадає потреба у ґрунтообробній техніці, також не перемішані з грунтом рослинні рештки збільшують поглинання вологи і зменшують її випаровування. Для вирощування пшениці по No-till технології перш за все потрібно мати якісну,правильно відрегульовану техніку та агрегати.

Перш за все потрібно мати комбайни, які під час обмолоту будуть подрібнювать рослинні рештки та рівномірно їх розподіляти по полю.  Для посіву на перших порах можна обрати звичайну зернову сівалку точного висіву, але все ж таки краще мати спеціальну сівалку, яка помітно важча від звичайної і дозволяє сильніше вдавлювати сошники в грунт. На сьогоднішній день створено два типи сівалок, обидві здійснюють відмінний посів в умовах No-till технології. Перший тип передбачає перемішування соломи сошниками, другий тип солому перед сошником розрізає. Кожна конструкція має свої переваги і недоліки, наприклад дискові сошники не забезпечують належного контакту з грунтом, особливо в умовах посухи, що призводить до неоднорідності сходів. Сошникові сівалки здатні зрізати та перемішувати стерню від чого її забивання зводиться до мінімуму. Під час проходження сівалки насіння кладеться вже на ущільнений грунт, що покращує проростання рослин.

Завдяки технології No-till розвинені господарства, які вирощують пшеницю застосовують економічну сівозміну, яка передбачає вирощування сої та кукурудзи, також можливе включення трав, які слугують випасами для різних с/г тварин. В наш час на поля виїжджає великогабаритна техніка, яка більше від звичайного ущільнює грунт тому це неприємне явище і спонукає застосовувати нульовий обробіток грунту, що передбачає зменшення частоти проходження техніки.

Крім того техніка яка заходить на такі поля має мінімальний тиск повітря в шинах, а в деяких випадках навіть змінюють шини. Серйозно ущільнюють грунт і тварини, які знаходяться на випасі тому у дощову погоду утримуються від їх випасу. Нульовий обробіток грунту розпочинають запроваджувати після детального аналізу грунту, який передбачає визначення кислотності та його родючості. Повторні проби грунту беруть через рік. Кислотність грунту традиційно знижує вапно, а нестачу добрив вносять на передодні переходу на нульову технологію. Це стосується калійних і фосфорних добрив, азотні добрива вносяться по верх соломи хоча втрати азоту в такому випадку помітно зростають.