Вплив магнію на розвиток культур

Історія магнію розпочалася в далекому 1695 році коли ботанік Неємія Грю взявши воду із цілющого джерела зміг виділити сіль, яку назвали іменем джерела – Epsom Salt. До початку минулого сторіччя її застосовували як лікарський засіб практично від всих (відомих на той час) хвороб. Поза межами країни походження (Англія) цю речовину називали – англійською сіллю. З часом магній набув більш широкого застосування – авіація, фотографія, піротехніка, тощо. В середині минулого сторіччя почали вперше застосовувати добрива із елементами магнію і лише в кінці 20-го сторіччя застосування добрив з магнієм набуло масового характеру.

Магній відіграє ключову роль в роботі фотосинтезу – утворюючи хлорофіл, який виділили французькі вчені у 1818 році. В 30-х роках минулого сторіччя німецький біохімік зумів розгадати склад хлорофілу та відтворити його у вигляді формули. Іще близько 20-ти років знадобилось щоб в лабораторії відтворити його синтез. Також магній виконує роль транспорту, який переміщує асиміляти із листків у інші частини рослини.

При незначному дефіциті магнію переміщення асимілятів уповільнюється, а при його великій нестачі може припинитися взагалі. На рослинах нестача магнію проявляється у вигляді некрозів листя. У хлорофілі на долю магнію припадає 2,7 % ваги від його загальної маси. Крім хлорофіла магній присутній більш як у 300-от ферментах,формуючи їх білкову структуру. Також в рослині присутня велика кількість ферментів – кінази, які здійснюють транспорт фосфорних груп на групи вуглеводів, амінокислот та спиртів. Фосфоризовані білки під дією магнію значно розширюють свої функціональні можливості. Таким чином оптимальні норми магнію дозволяють всим органам рослини функціонувати в повній мірі. При пониженні в грунті магнію рослини починають страждати від етилена та абсцизової кислоти – це так звані гормони стресу.

Тому при вирощуванні с/г культур важливо слідкувати за вмістом магнію в грунті, який збільшує стресостійкість рослин особливо в посушливі періоди. Посухи негативно впливають на всю рослину загалом – зменшується споживання вологи, а разом з нею і достатньої кількості поживних речовин, також припиняє розвиватись коренева система. Ріст коріння може гальмуватись навіть при достатньому вологозабезпеченні. Причиною цього явища може бути дефіцит доступного магнію в грунті. Від дефіциту також страждає і листяний покрив, у якого краї листочків засихають. Із підвищенням температури споживання магнію рослинами тільки зростає. У другій половині літа коли термометр показує рекордно високі показники, рослини часто страждають від посухи. В цей період споживання магнію необхідне для зниження стресового стану.

Для нормалізації ситуації проводять позакореневі обробки мікродобривами з магнієм. Такий спосіб дозволяє рослині швидко поглинати магній – понижуючи ступінь стресу. У 2013 році були проведені дослідження на предмет поліпшення азотного харчування за рахунок добрив з магнієм. Виявилось що магній в достатній кількості покращує розвиток кореневої системи, яка в свою чергу збільшує поглинання азоту. До того ж мікродобрива з магнієм поліпшують білковий синтез у механізмі фотосинтезу рослин.