Тверді та рідкі мінеральні добрива

Всі добрива можна поділити на кілька груп, в залежності від фізичного стану, хімічного складу, спектру дії, конструкцією тощо.

За своїм хімічним складом поділяються на органічні ( торф, сеча, компост, гній), мінеральні ( калійна сіль, фосфати, селітра) та ті, що містять бактерії (нітрагін, фосфоробактерин). За фізичним станом бувають рідкі та тверді, за конструкцією бувають простими, комплексними та мікродобрива. Також мають пряму або вибіркову дію.

Внесення добрива значно підвищує врожайність, а також покращує якість врожаю, стійкість культурних рослин до хвороб, прискорюють ріст.

Найчастіше фермери України використовують аміачну селітру, суперфосфати, та гранульовані добрива, під час основного обробітку грунту, а також і рідкі. Проте виникає питання, які добрива будуть більш ефективні?

Використання рідких добрив має цілу низку переваг в порівнянні з внесенням твердих. Насамперед це ціна, а по-друге внесення саме рідкої форми сприяє кращому засвоєнню поживних речовин рослинами.

Внесення аміачної води позитивно впливає на врожай і прирівнюється до дії твердих добрив. Обробка грунту аміачною водою найчастіше використовується під посів зернових, овочевих культур та багаторічних трав. Аміачна вода має сильний зв’язок з грунтом, що запобігає її вимиванню дощами восени. Норми витрати під зернові – 50-55 кг\га, для технічних культур – до 90 кг\га, під овочі рекомендовано – 55-70 кг\га азоту в порівнянні з фосфорно-калійними добривами. Крім того, аміачна вода допомагає знищити шкідників і є дуже економічною.

Також часто зустрічається і використання карбамідно-аміачної суміші, або КАС. На відміну від інших добрив КАС має більш ефективну дію, адже при взаємодії амідна форма азоту переходить в доступну для рослин форму, а амонійна в нітратну. Нітратна форма має миттєву дію, даючи швидкий ефект. Маючи всі три форми азоту КАС при сприятливих умовах, утворює пролонговану дію, що сприятливо впливає на розвиток рослин. Використання КАС не впливає на забруднення навколишнього середовища, сприяє кращому засвоєнню азотних добрив в умовах посухи. Також в порівнянні з селітрою не є пожежо- та вибухонебезпечним, не токсичний. Є можливість перевезення в різних тарах. Втрати азоту під час внесення КАС не перевищують 10%, в той час, коли при внесенні селітри цей відсоток сягає 35-40%, таким чином собівартість добрива значно знижується. Для внесення КАС можна використовувати звичайні культиватори, що використовують для внесеня рідких добрив, а також штангові обприскувачі. Велике значення має розмір крапель при обприскуванні, він має не перевищувати 0.3 мм. Крапля повинна бути такого розміру, щоб вона лише змочувала листя, а далі скочувала донизу, при недотриманні цих умов рослина може отримати опік.

Було проведено цілий ряд дослідів, якими було доведено, що при умовах недостатнього зволоження та при ущільненні оброблюванного шару, максимальну ефективність мало саме внесення рідких добрив на оптимальну глибину. Основною особливістю внесення азотних добрив також є дезинфекція грунту. Більшість шкідників відкладають свої яйця та личинки якраз на глибину оброблюваного шару грунту. Внесення рідких азотних добрив знищує шкідників та основні хвороби, та забезпечує краще проростання насіння. Таким чином можна зекономити фінанси на обробці засобами захисту рослин, та зменшити кількість хімічних обробок.