Прихованохоботники на ріпаку

З кожним роком, в Україні збільшуються посіви ріпаку, а цим самим іде збільшення фітофагів, зокрема таких як прихованохоботник. До 2005го року даний шкідник був присутній лише на західник регіонах, територіях Полісся, проте з 2006го року, пришованохоботник стрімко поширився по всій Україні, і наніс відчутну шкоду врожаю в центральних та південний областях. Даний шкідник належить до ряду твердокрилих, родини довгоносиків. В залежності від виду прихованохоботника, залежить і пошкодження врожаю, а саме насіннєвий прихованохоботник вигризає насіння, кореневу шийку(а саме внутрішні її частини)-галовий, утворює ходи в жилках, черешках, і серцевині стебла ріпаку – хрестоцвітний стебловий, а великий ріпаковий прихованохоботник знищує центральне стебло.

Зимує даний шкідник під рослинними рештками в стадії імаго(сади, лісосмуги тощо).

Пробуджується прихованохоботник тоді, коли середньодобова температура коливається від +4…+8…, а масове пробудження виліт відбувається за температури +9… +15. Найперший на ріпакові з’являється хрестоцвітний, а через деякий час капустяний стебловий. Пошкодження саме цими шкідниками можлива втрата врожаю на 20%. Самим пізнім пробуджується капустяно-стручковий прихованохоботник.

Останні роки в центральних регіонах України з’явився шкідник, якого раніше не зустрічали на посівах, а саме – хрестоцвітний стебловий капустяний прихованохоботник. Різниця його з іншими прихованохоботниками полягає в тому що він заселяє посіви не весною, а саме осінню(на посівах саме озимого ріпаку). Заселення іде саме на сходах культури, по припадає на початок вересня. Через певний період часу, а саме в другій половині жовтня, самиці відкладають яйця, 3-12 штук у тканинну пазуху молодих листків. З 2008 по 2010 роки проводивись дослідження шкодо чинності прихованохоботника, а саме в селі Іванівка Білоцерківського району Київської області.

Данні показали що саме хрестоцвітний появляється на початку жовтня, а початок діапаузи вже припав на початок листопаду. Також досліди показали що пробуджується від в весінній період за середньої температури +6.3, а такі як великий прихованохоботник та капустяно стебловий за +7.6. В кінці березня на початку квітня відбувається вихід жука ріпакового насіннєвого прихованохоботника при температурі від +7.6 до +8.2. На посівах ярого ріпаку даний шкідник з’являється на початку червня, що припадає саме на цвітіння культури. В третю декаду червня і впродовж двох неділь самиці відкладали яйця. Пробудження личинок відбувалося в середині липня, а вже на початку серня були замічені перші лялечки в грунті.

За даними досліджень встановлено, що шкоду посівам приносять саме такі види: хрестоцвітний, великий ріпаковий, капустяно стебловий, та ріпаковий насіневий прихованохоботники. Основна маса шкідника(за даними досліджень впродовж 2008-2010) складала саме з хрестоцвітного, частка його становила 52.6%, це саме на посівах озимого ріпаку. Далі по численності іде великий ріпаковий прихованохоботник, його частка становить 31.6%. За меншою чисельністю були капустяний стебловий-10.5%, на насіннєвий-5.3%. Якщо взяти до уваги капустяного галового прихованохоботника, то впродовж дослідів 2008-2010 років він виявлений не був. Дані досліди нам показали що прихованохоботники між собою мають велику схожість, поява личинок і імаго, час яйцекладки також збігається між їхніми видами, а різниця складає лише кілька днів. Також виявлено що саме насіннєвий прихованохоботник заселяє посіви як озимих так і ярих у фазу цвітіння. Шкідники ріпаку, захист ріпака від шкідників.