Системи обробки грунту (1 частина)

Ключовим моментом у вирощуванні с/г культур являється якісний обробіток грунту, який забезпечує безперебійний розвиток вирощуваних культур. Виділяють 4 види основних обробок грунту – традиційний (горизонтальний), стрип-тіл, вертикальний та No-till. Кожна система має свої переваги і недоліки, але все ж таки ними активно користуються і отримують від цього користь. Раніше горизонтальний обробіток грунту передбачав обов’язковий переворот пласта плугом. Сучасні аграрії стараються мінімізувати витрати на обробіток грунту, та й різні культури не завжди потребують глибокої оранки.

Наприклад для вирощування зернових культур (наприклад, ячмінь або пшениця) достатньо обробити поверхню грунту лущильником чи культиватором на глибину до 10 см, що дозволяє отримати дружні сходи за короткий час. Єдина проблема, яка може стати на заваді гарного врожаю це так звана плужна підошва, яка перешкоджає кореневій системі проростати в глибші шари грунту та може стати причиною азотного голодування. Занадто щільна плужна підошва в дощову погоду затримує воду, що може сприяти виникненню кореневих хвороб. Якщо на Ваших полях виникають подібні проблеми то варто перейти на вертикальну технологію чи і взагалі на технологію обробітку грунту No-till.

Головна задача вертикального обробітку надати кореневій системі доступ до нижніх шарів грунту, особливо 3-х верхніх кореневих ярусів, які зазвичай загинаються діставшись плужної підошви. Перехід на вертикальний обробіток грунту зазвичай відбувається восени. Вертикальне рихлення грунтових шарів відбувається за допомогою спеціальних агрегатів – чизельних плугів чи лінійний глибоко-розрихлювачів. Лінійним глибоко-розрихлювачем працюють на посушливому грунті, а чизельний плуг можна застосовувати і на зволоженому грунті. Для заробки пожнивних решток ці агрегати не придатні.

Всі агрегати для вертикальної обробки грунту обладнані довгими лапами за допомогою яких розрихлюють нижні шари грунту створюючи їх однакову щільність. Для створення хорошої структури грунту потрібно відрегулювати агрегат таким чином, щоб ширина між лапами відповідала половині глибини обробітку – наприклад якщо потрібно обробити ділянку на глибину 30 см то лапи виставляють на ширину 15 см одна від одної. Гарні результати отримують після дискових глибоко-розрихлювачів, які мають велике число робочих органів, до того ж подібні агрегати можуть працювать і на перезволоженому грунті, що дозволяє розтягти в часі обробку полів на відміну від лінійних глибоко-розрихлювачів, які не здатні працювати на вологих грунтах, тому їх застосування обмежене погодними умовами.

Під час обробітку грунту потрібно приділити увагу для вирівнювання поверхні поля, що в майбутньому дозволить підвищити ефективність ЗЗР. Для цього до агрегатів по обробітку грунту причіплюють агрегати, які його вирівнюють. Таким чином за один прохід виконується дві операції. Трактори та агрегати комплектують спеціальними шинами, які знижують тиск на грунт. Швидкість рихлення грунту відбувається на швидкості 11 – 20 км/год. На добре вироблених грунтах простіше добитись точності і глибини посіву насіння.