Збалансоване живлення ячменю

Високу цінність серед зернових колосових культур має ячмінь, який вирощують для харчування як круп’яну та пивоварну культуру, а також в деяких випадках (в залежності від рецептури) додають до випічки та виготовляють кавовий замінник. Ячмінний солод багатий на корисні елементи, які дуже корисні для організму тому його часто використовують у лікувальних цілях. Велика користь від ячменю і при відгодівлі с/г тварин чи птиці. Він має 1,12 кормових одиниць на 1 кг. зерна. Зерно ячменю входить до рецептів всих видів комбікормів. Його зелену масу згодовують тваринам та зберігають в якості силосу, сінажу чи сіна.

Важко переоцінити роль ячменю у плані агротехніки. В його посівах затримується інтенсивне розростання бур’янів, ранній обмолот ячменю дозволяє збільшити кратність обробок грунту для зменшення чисельності бур’янів. Також ячмінь використовують в якості покривної культури та для пересіву озимої пшениці. Перевагою у вирощуванні ячменю – це хороша стійкість до уражень кореневими гнилями та використання мінімуму грунтової вологи, тому він відмінно виступає в якості попередника та може почергово вирощуватись на одній площі із пшеницею.

Серед зернових колосових культур в Україні ячмінь займає друге місце по зайнятості посівних площ із середньою врожайністю більше 30 ц/га. Для досягнення хорошої продуктивності ячменю та високої якості його зерна в обов’язковому порядку потрібно дотримуватись термінів висіву насіння, особливо це важливо при вирощуванні ярого ячменю. Щоденна затримка висіву насіння – знижує врожайність від 50 до 100 кг/га в залежності від весняних погодних умов. Посіви ячменю проростають при температурі + 1 + 30 С і витримувать заморозки до – 60 С при яких можливе пожовтіння листя. Також ячмінь у фазу наливу зерна потребує мінімальної кількості волого, що дозволяє вирощувати його в Південних регіонах в яких встигає зформувати гарні врожаї до початку суховіїв. Як і будь-яка рослина ячмінь добре родить на родючих грунтах із достатнім вологозабезпеченням та низькою кислотністю. Також не останню роль у вирощуванні ячменю відіграють хороші попередники після яких лишається рихлий не висушений грунт із достатнім вмістом поживних речовин вміст яких коригують за допомогою мінеральних добрив для ячменю, які вносять у різні фази розвитку культури.

При збалансованому живленні культури збільшується не тільки її врожайність а і якість зерна та підвищується стійкість до шкідників та патогенів. Норма внесення добрив під ячмінь залежить від структури грунту та наявності в ньому поживних речовин, також враховується кількість виносу поживних речовин для формування однієї тони зерна. Для хорошого старту посіви потребують повної норми легкорозчинних основних добрив для ячменю, які від початку вегетації будуть забезпечувать його всими необхідними елементами. Такі заходи виправдані швидкими ростовими процесами, які відбуваються у рослині на протязі всього вегетаційного періоду. Для підтримання посівів у відмінному фітосанітарному стані рослини потребують збалансованого живлення, яке в обов’язковому порядку передбачає внесення мікроелементів до яких ячмінь особливо чутливий. Підвищені норми внесення добрив під ячмінь у вигляді фосфор- та калієвмісних препаратів в подальшому буде відчуватись нестача міді, бору та марганцю, які потрібно компенсовувати додатковими внесеннями.