Підготовка рослин до зими

Здавна відомо, що перенесення низьких температур культурними рослинами, є важливим фактором для підвищення врожайності.

Що ж саме впливає на ці процеси?

Наявність цукрів у складі соку озимих культур, допомагає рослині створювати специфічний механізм захисту від вимерзання, а також попереджує руйнування клітин. Проте треба важливу роль відіграють ще й мікро елементи, таку як калій, магній, азот.

При низьких температурах, кристалики льоду, які утворюються в рослині пошкоджують клітини, в наслідок чого культура гине. Для більш легкого перенесення зимового періоду, рослини створили свою систему зимування, а внесення добрив і спеціальні агротехнічні заходи тільки покращують процес.

Зимостійкість рослин, це характеристика, яка була набута культурами з часом. Рослини здатні розпізнавати погодні умови, і запускати механізми самозбереження і загартовування. Здебільшого цьому сприяє збільшення вмісту протеїну і цукру. Протеїни, які в основному відповідають за рух через мембрани клітин, при низьких температурах призупиняють свою дію, і починає вироблятися інший вид протеїнів, що вже відповідають за зимостійкість.

При низькому осмотичному тиску води, між клітинами виникають лінзи льоду, проте вони не мають пагубної дії для рослини, адже в клітинному соці кількість води зменшується, і точка замерзання зменшується.

Велику роль для підвищення зимостійкості рослин відіграє и достатня кількість азоту, а внесення нітратних добрив краще стимулює надходження калію. Калій в складі соку рослин, несе відповідальність за утворення вуглеводів, таких як цукор. Прикладом того є редька і цибуля, які від морозу стають тільки солодші, адже крохмаль перетворюється в глюкозу. Проте процеси фотосинтезу, утворення вуглеводів з допомогою сонячного світла і їх транспортування, можливі тільки при наявності магнію.

Внесення мікроелементів найкраще забезпечити ще з осені. Засвоєння рослиною калію і магнію є взаємно пов’язаним процесом, тому вносити їх краще в рідкому вигляді. Сульфати, що містяться в суміші калію і магнію, повністю забезпечують рослину сіркою.

В посівах озимого ріпаку, для підвищення холодостійкості велике значення маю наявність бору. При нестачі цього мікроелементу відбувається розтріскування кореня. Це дуже небезпечно для культури, адже вона стає сприйнятлива до різних навколишніх інфекцій.

Весною, коли основні морози відходять і температура збільшується, захисні функції в озимих культурах деактивуються, і повторні заморозки можуть дуже сильно пошкодити рослини. Цього можна запобігти, якщо листову підкормку на основі калію вносити завчасно. Таким чином відбувається накопичення цукрів і температура замерзання знижується. Внесення калію незадовго перед заморозками позитивних результатів не показало.

Таким чином для доброго перенесення низьких температур рослинами, необхідно вносити калійні добрива ще з осені. При достатньому вмісті калію у ґрунті рослини не тільки краще перезимовують, але й використовують набагато менше води. Ці фактори допомагають культурам вижити в умовах недостатнього зволоження.