Захворювання фузаріозу колоса відноситься до одного з найрозповсюдженіших і найбільш серйозних захворювань зернових культур. Найбільше уражуються цією хворобою пшениця і кукурудза, менше ‒ тритикале та овес. Ячмінь та жито серед всіх зернових найменш вразливі щодо цієї хвороби. Збудником хвороби зернових являють собою гриби з роду Fusarium. Внаслідок ураження колосу, яке призводить в подальшому до інфікування зерна, недобір урожаю може сягнути від 45 до 70%. Загалом фузаріоз колоса понижує хлібопекарські властивості, а види F. sporotrichiella, F. Graminearu у свою чергу можуть спровокувати отруєння людей та тварин.
При ураженні такою хворобою на пшениці в першу чергу знебарвлюються колосові лусочки, яке досить відрізняється від здорового зеленого колоска. В залежності від типу збудника колос може набувати білого, рожевого, оранжевого, червоного кольору. Сприятливими умовами для розвитку і розповсюдження такої хвороби пшениці є вологість вище 70 % та температура повітря більше за +15 ̊С. Також додатковим сприятливим фактором утворення цієї хвороби можуть стати короткоротаційні сівозміни, які включають кукурудзу і пшеницю разом з обробітком ґрунту без перевертання скиби. Ще одним фактором може стати внесення високих доз азотних добрив при сприятливих умовах. Щоб уникнути спалахів хвороби необхідно в першу чергу дотримуватись сівозміни, вносити помірні норми добрив, використовувати інтенсивне лущення стерні, і звичайно не забувати про сорти, які мають стійкість до цієї хвороби. Фунгіциди для зернових, які використовують для обробки проти фузаріозу мають в своєму складі діючу речовину триазолів.
Звичайно багато чого ще залежить від правильних строків обробки посівів. Тому не можна однозначно сказати, що рішення про проведення фунгіцидних обробок необхідно приймати тільки по результатах визначення рівня ураження. Частіше необхідно орієнтуватись на умови розвитку хвороби в даних момент. Найкраще фунгіцидна обробка має позитивний ефект тоді коли строки внесення фунгіциду максимально приближені до періоду цвітіння пшениці. Як ранні так і пізні строки обробки можуть не дати максимально бажаного ефекту. Так при досить ранніх внесень фунгіциду є додатковий ризик, а саме обробітки захоплюють і нейтралізують природних конкурентів даного виду фузаріозу, який і надалі має можливість без перешкод розвиватись.
На жаль на сьогоднішній день досить мало є інформації про захист пшениці від хвороб, зокрема з різними видами фузаріозу. Досить мало є наукових дослідів щодо процесів збереження цих мікроорганізмів і шляхів їх відтворення. Але одне відомо і досліджене точно – всі гриби з роду Fusarium зберігаються в ґрунті або в рослинних рештках на її поверхні, тому лущення стерні в такому випадку буде досить правильним для зниження запасу інфекції. Однак, також точних і достовірних даних про вплив попередника на розповсюдження різних видів фузаріозу наприклад на ярому ячмені поки що немає. Хвороби ячменю, в тому числі фузаріозу колоса, являє собою також досить серйозну проблему на цій культурі. Дослідження з сучасними сортами ярого ячменю показують, що не дивлячись на різний ступінь стійкості до захворювання фузаріозної інфекції , абсолютно повністю стійких сортів поки що не створено. Цікавість у вчених викликають старі сорти ячменю з огляду на те, що вони мають хорошу стійкість до ураження різними видами гриба, проте з економічної точки зору вони не є досить рентабельними, тому що схрещування таких сортів з сучасними високопродуктивними сортами є досить трудоємким і затратним. Хоча в свою чергу ці ж старі сорти можуть мати й свої мінуси, такі як високорослість або не стійкість до борошнистої роси, що для сучасних сортів є небажаним. На даний час не можна з впевненістю сказати наскільки триазоли для контролю наприклад F. Graminearum та F.Culmorum ефективні в боротьбі з другими видами фузаріозу на ячмені. Зазвичай допускалось, що різні види фузаріозу зустрічаються в одні й ті ж самі строки, тому правильний вибір строків хімічної обробки являється вирішальним фактором. На сьогоднішній час відомо, що знищення одного виду фузаріозу може спровокувати розквіт іншого , оскільки грибні патогени активно взаємодіють один між одним. Тому проведення подальших досліджень є вкрай необхідним.