8 раса заразихи – що далі?

Нещодавно всіх аграріїв облетіло неприємна звістка – у рослини-паразита вовчка з’явилася восьма раса. Найбільш поширена вовчок в Південних регіонах, а в останні роки її поява спостерігають на кордоні лісостепової зони і Полісся, що свідчить про її адаптації до помірних погодних умов. І це не дивно, адже Україна займає лідируючі позиції в світовому рейтингу виробників насіння соняшнику, тому розширення посівних площ на Північ звичайне явище.

За даними з різних джерел від вовчка в світі втрачають більше 8-и мільйонів гектарів посівів соняшнику. Агресивність вовчка вражає своїм напором, останнім часом її помічають навіть на гібридах, які раніше демонстрували стійкість до її поразці. Не дарма паразит вважається чумою 21-го століття. Втрата врожайності культури за різними даними коливається в межах 30 – 70%. На думку фахівців нові раси з’являються завдяки новим гібридам і до яких паразит пристосовується завдяки мутації. Так само старі раси зникають разом зі старими не перспективними гібридами. Такого широкого поширення вовчок отримала через свою надзвичайної плодючості і довготривалої здатності насіння до проростання. В середньому дорослий паразит виробляє 0,5 млн. Насіння, які можуть пролежати в грунті і прорости на 20-й рік.

Кращі умови для проростання насіння складаються на грунтах з незначною кислотністю і вологістю близько 80% температура в цей час повинна коливатися в межах 20 0 С. Насіння поширюються вітром, птахами і тваринами в радіусі 20 км. Поява нових гібридів супроводжується великими труднощами через швидку мутації рослини-паразита. Цьому сприяє великий проміжок часу (близько двох місяців) з моменту прокльовування насіння і до його появи на поверхні грунту. За цей час паразит надійно прикріплюється до кореневої системи соняшнику і активно пригнічує його ростовую діяльність. Так само поява нових рас провокує всередині видове запилення, яке не контролюється людиною. Визначення рас в усьому світі відбувається по одній обумовленої схемою. На спільно відібраних сортах спостерігають за реакцією на поразку дзигою і орієнтуючись на ці показники визначаються раси паразита, хоча мутації відбуваються настільки швидко, що результати контролю не дають чіткої картини, тому що кожна раса має кілька підвидів. Ось наприклад 7-я раса яка позначається буквою G має 3 підвиди які обозначаються як G, G і G.

У всьому світі селекціонери докладають максимум зусиль для створення гібридів, які не пошкоджуються вовчка. Тут лідирують дві закордонні компанії Limagrain і Euralis з гібридами Тунка і ЄС Белла, які мають найбільшу полярність в Україні серед зарубіжних гібридів. У Південних і Східних регіонах хороші результати демонструє Турецький гібрид Рейна, який має максимальну стійкість до рас вовчка, до того ж він ще має і високу посухостійкість. У нашій країні лідером в селекції соняшнику є Всеукраїнський науковий інститут селекції (ВНІС), який має свої філії навіть за кордоном. Через швидкоплинність мутації вовчка, сучасні гібриди Не такі довго витривалі, їх середня резистентність триває близько 5 років, поки не з’явиться нова раса паразита, яка на ньому оселиться.