Терміни і способи внесення сірчаних добрив

Сірка досить поширений в природі елемент, який міститься як в землі так і в атмосфері. Найбільш сіркомісткими грунтами є: торф’яні, бурі і чорноземи. Рослина може отримувати до 80% необхідної йому сірки з повітря, тому біля промислових центрів, де відбувається великий викид сірчаних з’єднань, рослини можуть обійтися без додаткових сірчаних добрив.

Брак сірки в рослині позначається на метаболізмі азоту, що згубно впливає на розвиток всієї рослини, фотосинтез може знизитися на 40%. За зовнішніми ознаками нестача сірки в рослині часто помилково приймається за азотне голодування, так як зовнішні симптоми проявляються на точках зростання і молодому листі.

Люди збільшують кількість азотних добрив, що згубно позначається на врожаї і знижується сама якість майбутньої продукції. Найкращим вибором буде постійне підживлення землі сіркомісткими добривами незалежно від типу грунту, так як будь-який грунт позитивно реагує на сірчані з’єднання. Але якщо сірчане голодування відбулося вже після висадки врожаю, тоді приймається метод обробки рослини за допомогою мікродобрива який містить високий рівень сірки і з принципом обробки по листу, наприклад мікродобриво «НАНІТ Premium», яке Ви можете придбати на нашому сайті. Це мікродобриво кращим чином підходить для інтенсивної технології вирощування. Воно сприяє збільшенню споживання азоту з грунту, що якісно позначається на показниках рослини.

Існує два способи внесення добрива, це основне внесення і обробка по листу. Перший метод використовується безпосередньо до висадки рослини і його метою є забезпечення рослини поживними речовинами на весь період вегетації. А другий вже під час дозрівання і служить додатковим підживленням необхідними речовинами для рослини. Обробку по листу можна використовувати в будь-який момент дозрівання рослини.

Строки внесення основного добрива безпосередньо залежать від кліматичних умов, властивостей грунту і типу зернових культур. Під озимі зернові використовують допосівне основне внесення, а під ярі – вносять під передпосівну культивацію. Просапні культури однаково добре реагують як на передпосівне внесення так і на обробки по листу сірко місткими добривами або мікродобривами.

У степових і посушливих регіонах необхідно внесення максимальної дози добрива восени. Це сприяє потраплянню добрив у вологий шар грунту і підживлює рослину необхідними мінералами весь період вегетації, що дає набагато більший ефект в порівнянні з внесенням під час передсезонної культивації.

У лісостеповій зоні, найчастіше вносять тільки 60-70% добрив, через кращу зволоженістьгрунту. А решта залишають на підгодівлю.

У суглинних грунтах більш ефективний спосіб допосівного внесення добрив восени.

У дерново-підзолисті ґрунти вносять лише 50% добрив. За умови достатньої зволоженості грунту або зрошення.

Існує кілька способів внесення добрив і мікродобрив:

Перший це розкидне внесення – яке виконують за допомогою відцентрових розкидачів. Цей спосіб вважається малоефективним через не рівномірного розміщення добрив по полю.

Також використовують локальне внесення добрив, яке приносить більш високий результат, завдяки тому що відбувається рівномірне розміщення добрив.

Третій спосіб – це обробка по листу, або як її ще називають поза кореневе підживлення. Цей спосіб внесення мікродобрив сприяє кращому цвітінню і розвитку рослини. І здійснюється в основному у вигляді обприскування.