Коренепаросткові бур’яни – один з найпоширеніших та найнебезпечніших типів рослин-шкідників. На початку свого розвитку паростки провокують розвиток нових рослин, причому вони можуть бути не зв’язаними з батьківською рослиною. Як наслідок на полі з’являються невеличкі клаптики ґрунту вщент покриті бур’янами, які з часом, якщо не вжити заходів, поширюються на всій площі. Під час використання механічних засобів боротьби, коренепаросткові рослини подрібнюються і з їхнього коріння відростають нові бур’яни.
Серед найпоширеніших коренепаросткових рослин виділяють – амброзію, ластовень, осот, латук, молочай та гірчак.
За увесь життєвий цикл коренепаросткові бур’яни перебувають в трьох фазах розвитку. Весняний період – в цей час масово проростають кореневі пагони і в цей період спостерігається активне використання поживних речовин. На другому етапі розвивається горизонтальне коріння та накопичуються поживні речовини. В осінньо-зимовий період рослини переходять у пасивний режим, а поживні речовини переходять у глибоке коріння.
Більшість коренепаросткових рослин розмножуються завдяки перенесеному вітром насінню. Причому найбільша насіннєвість спостерігається на необроблених ділянках, а найменша в посівах зернових культур. Слід відмітити, що активному поширенню коренепаросткових рослин сприяє те, що їхнє насіння може довгий період перебувати в стані спокою. Зважаючи на це контролювати популяцію коренепаросткових рослин за допомогою агротехнічних заходів дуже важко (за виключенням пару), проте досить дієвим є дотримання сівозміни, а також посів зернових культур. Адже саме зернові, завдяки своїй густоті, закривають ґрунт від потрапляння сонячних променів і тим самим перешкоджають розвитку бур’янів.
Завдяки тому, що коренепаросткові мають велику кількість запасних речовин, дія гербіциду на них проявляється менш інтенсивно. Тому для боротьби з даного типу бур’янами рекомендують використовувати максимально можливу норму гербіциду. Якщо ж необхідно купити гербіцид, то проти багаторічних коренепаросткових рекомендують препарати на основі ізопропіламінної солі гліфосату з нормою використання 3-6 літрів на гектар. Причому гербіцид найкраще використовувати в період активного розвитку бур’янів.
Останнім часом все більшої популярності набуває використання гліфосату разом з гербіцидом групи 2,4-Д або ж дикамбою. Завдяки двом діючим речовинам, які швидко проникають в корінь рослини, спостерігається знищення бур’янів навіть на дуже засмічених полях.
Для боротьби з багаторічними коренепаростковими бур’янами в посівах соняшнику найефективніше проводити обробку гербіцидом Євролайтинг (за умови, що соняшник стійкий до цього гербіциду). Ці заходи дозволяють повністю нівелювати можливість проростання будь-яких бур’янів.
На зернобобових культурах рекомендовано використовувати суміш гербіцидів Пульсар та Базагран.
В посівах ярих культур, якщо бур’ян знаходиться в фазі формування кореневих пагонів та активній вегетації, рекомендують використовувати гербіцид на основі двоетилгексилового эфіру 2,4-Д в нормі 1,0 л/га и флуроксипіру, 0,5л/га. Проти в’юнка польового особливою ефективністю відмічається суміш дикамби та сульфонілмочевіни.
Якщо в посівах цукрового буряку чи рапсу спостерігається проростання осотів чи гірчаку, то в таких випадках використовують гербіцид на основі клопріаліду. Проте, якщо провести обробку до формування 8 листків, то це дозволить знищити лише наземну частину осоту. Тому оптимальною є фаза від 8 листків і до формування нових кореневих пагонів.