Під словами просторове розміщення рослин на полі аграрії розуміють спосіб сівби, а під кількісним розміщенням рослин – норма висіву насіння. Ці два поняття взаємопов’язані між собою. Для реалізації гібридних особливостей рослин необхідне належне як просторове, так і кількісне розміщення.
На полі важливо дотримуватися правильно співвідношення між густотою рослин та їхнього мінерального живлення. Для того, щоб збільшити густоту стебел і в той же час оптимізувати площу живлення необхідно просто звузити міжрядь. За таких умов проникнення світла зменшується, відповідно, кількість шкідливих рослин зменшується, а, отже, догляд за посівами економічно зменшується. Щоб затінення було краще, то потрібно обирати сорти та гібриди, у яких листкова пластина зорієнтована у середину міжрядь.
На просторове і кількісне розміщення впливає безліч ознак, на які потрібно звертати увагу: морфологічні ознаки рослини, тривалість періоду вегетації та форма листкової пластини. Сорти та гібриди раннього строку дозрівання необхідно висівати густіше, тому що вони формують невелику вегетативну масу, а середнього та пізнього строку дозрівання висівають розріджено. Деякі сорти і гібриди кукурудзи та пшениці загущують, тому що у них еректоїдне листя, яке пропускає промені світла.
Достатня густота посіву, кількість поживних речовин, світла, тепла, вологи важливі чинники для утворення хорошої для певного виду та сорту листкової пластини. Якщо ж площа листка більша чи менша від необхідних норм, то це може спричинити погіршення процесу фотосинтезу. А мала площа листка взагалі спричиняє підвищення температури ґрунту і температури повітря у посівах. Листки з великою площею затінюють листя, що знаходиться на нижніх ярусах, до того ж, енергія рослини, яка витрачається на утворення такої листкової пластини використовується недоцільно, бо могла б зорієнтуватися на утворення зернової маси, кореневої системи та ін.
Для того, забезпечити належну оптимальну густоту на посівах необхідно враховувати як польову придатність насінного матеріалу, так і польову схожість за конкретних умов, та рослинне випадання за вегетацію.
Польова схожість залежить від температури, вологи, механічного ґрунтового складу, насіннєвої фракції, від якісного показника підготовки площі. Цю схожість господарства намагаються визначати за декілька років спостережень у господарстві.
Взагалі, існують точні числа по нормах висіву, які являються оптимальними і перевірені спеціалістами вже не один рік. Озиму пшеницю висівають із нормою 160-250 кг?га; яра пшениця – 160 – 270 кг?га; жито озиме – 150 – 220 кг?га; соя – 40-220 кг?га; овес – 150 – 220 кг?га; рис – 180 – 230 кг?га; рапс озимий – 4 – 6 кг?га; рапс яровий – 3 – 4,5 кг?га; картопля – 3500 – 4500 кг?га.
Різні культури висівають у різні строки. Все залежить від виду, сорту польових культур. Для більшості рослин, а особливо технічні та зернові, важливо дотримувати правильних строків висіву, адже це впливає на їхній розвиток, ураженість шкідниками, хворобами та бур’янами.
Існує і безліч способів сівби польових культур, кожен із яких підходить для певного виду. Ярі і озимі культури висівають звичайним рядковим способом; просапні культури висівають широкорядним. Якщо ж використовують сівалку точного висіву, то застосовують точну пунктирну сівбу. Цей спосіб досить-таки економічно вигідний, тому що заощаджує насіння і збільшує показник по врожайності.
Хотілося б звернути особливу увагу на норму висіву насіння соняшника. Тому що зараз все-таки сезон і купити насіння соняшника можна у нашому інтернет магазині. Норму висіву вираховують за формулою, де бажану густоту стоянь рослин множать на масу тисячі і ділять на польову схожість. За площу живлення однієї рослини відповідає ширина міжрядь. На посівах соняшника оптимальна ширина – 45 – 60 см, але зараз найбільш поширена по регіонах ширина міжрядь довжиною 70 – 75 см. Але не забувайте, що чим менша ширина, тим рівномірніша площа живлення.