Переваги хелатних добрив

На сьогоднішній день всім відомо, що для забезпечення нормального перебігу процесів росту рослин необхідно вносити окрім макроелементів, ще і мікроелементи. Щоправда ефективність використання мікроелементів безпосередньо залежить від ефективності менеджменту, а також джерела елементів. На ринку мікродобрив є значний вибір за ціною, хімічним складом, концентрацією та доступністю для рослин. На даний момент хелати займають перше місце на ринку мікродобрив, його частка становить близько 80%.

Мікродобрива поділяють на 4 класи:

– неорганічні з’єднання

– фрити

– органічні комплекси

– синтетичні хелати

Проте експерти виділяють і п’ятий клас – мікродобрива виготовлені завдяки новітнім технологіям. Розглянемо кожен із класів більш детально.

Неорганічні з’єднання зазвичай пропонують у вигляді солей металів – сульфати, хлориди чи нітрати. Сульфоамікати зазвичай використовують в баковій суміші з комплексними добривами на основі поліфосфатів. Також для ґрунтового живлення використовують оксиди марганцю та цинку, адже вони у воді не розчиняються. Незважаючи на дешевизну даного виду удобрення, його ефективність є дуже сумнівною.

Фрити – вид ґрунтових мікродобрив, що перебуває у вигляді сплаву кераміки, скла та мікроелементів. Особливістю яких є довгий період дії, а також висока собівартість та низький коефіцієнт корисності. Тому виробництво фритів практично закрилося.

Синтетичні хелати – з’єднання металу та хелатуючого агента за допомогою координаційних зв’язків. Причому саме від стабільності цих зв’язків залежить доступність мікроелементів, а відповідно і якість самих добрив.

Якщо порівнювати хелати мікроелементів та неорганічні з’єднання, то ефективність перших буде в декілька разів вищою. Проте мабуть єдиним, але ключовим недоліком таких добрив є надзвичайно висока ціна.

Природні органічні комплекси – з’єднання мікроелементів з різного роду органічними з’єднаннями природного та штучного типу. Прикладами можуть бути з’єднання з фенолами, амінокислотами, гуміновими речовинами чи органічними кислотами. Якщо порівнювати дану групу добрив з синтетичними халатами, то вони при внесенні в ґрунт краще піддаються мікробному розпаду. Якщо ж говорити про листове підживлення, то органічні комплекси за своєю ефективністю нічим не поступаються синтетичним халатам.

При необхідності купити добриво, український ринок може запропонувати в більшій мірі хелати та комплексними з’єднаннями мікроелементів з природними органічними молекулами.

Варто зазначити, що хелат можна назвати «справжнім» в тому випадку, якщо він утворений за умови, коли одна і та ж молекула органічної речовини може вступити у взаємодію з усіма реактивними місцями іону металу. Через те, що термін хелат не має жорсткого опису, виробники часто пропонують звичайні комплексні з’єднання під назвою хелату.

Хелати металів можна використовувати для обробки насіння, внесення в ґрунт, а також для позакореневого підживлення. Хелати металів добре поєднуються з інсектицидами, рідкими комплексними добривами та іншими мікродобривами. Високу ефективність хелати металів показують на ґрунтах з високим рівнем рН, адже за таких умов іони металів утворюють такі необхідні та доступні для рослин з’єднання. Проте найбільшу ефективність хелати демонструють на ґрунтах з нормальним рівнем кислотності, адже за таких умов мікроелементи-метали переходять у малодоступні з’єднання.

На сьогоднішній день під час виробництва мікродобрив використовують синтетичні хелатуючі агенти – хелатанти. Основними вимогами до яких є можливість утримувати метал від взаємодії з іншими аніонами, при цьому з легкістю вивільняти його в рослині, при цьому не маючи токсичності.