В еру технологічного прогресу розвиток в будь-якій сфері діяльності не стоїть на місці. Не оминає він і сільське господарство. З кожним роком змінюються і удосконалюються технології вирощування, структури посівів і культури, які практики вважають більш пріоритетнішими. На сьогодні кожне підприємство чи ж навіть звичайний фермер обирає для себе, так би кажучи, стратегію ризику і отримання економічного ефекту. Як не дивно, але не для всих важливо отримувати високі врожаї, є підприємства, які працюють за найменш ризикованими моделями.
Є два шляхи за допомогою яких можна вирішити питання економічної ефективності на підприємствах. Перший – підвищення якості сільськогосподарських культур та збільшення урожайності. Другий – максимально знизити затрати і оптимізувати виробничий процес зберігання або ж збільшувати врожайність.
Виходячи із цих двох шляхів створено 3 моделі, які дозволяють знизити економічний ризик при вирощуванні соняшнику.
- Низькозатратна . Застосовується в регіонах з так званим «ризикованим вирощуванням», тобто, вирощування культури за несприятливих для неї погодніх умов(засуха), ґрунтів. Коли затрати потрібно звести до мінімуму, а урожаї отримати високі. Застосовують добрива нижчої якості, а насінняі засоби захисту обирають сердьої якості. В результаті отримують мінімальний економічний ризик через невелике капіталовложення.
- Середньозатратна. Застосовується у всих регіонах, але найчастіше в центральн областях, де існує ризик засухи, але ставки роблять на чорноземи. Застосовують якісні, але відносно недорогі засоби захисту. Не економлять на добривах і насінні. Урожайність залежить від погодних умов. Ризик залежить від строку посіву. Зменшує його ранній посів.
- Високозатратна. Застосовується у регіонах з достатнім зволоження рослин протягом усього періоду вегетації(західна Україна). Використовують високоякісний посівний матеріал як насіння соняшника так і насіння інших культур і високим потенціалом урожайності, якісні засоби захисту і добрива, а відповідно якість підрозуміває і високу ціну. Дози застосування максимальні. Відповідно за таки умов і спостерігаються рекордно високі показники врожайності. Отже, от ризики можуть бути досить високими в залежності від регіонів вирощування.
За статистикою на сьогодні аграрії найчастіше звертаються до другої моделі.
Соняшник специфічна культура, якщо говорити про захист від бур’янів. Немає жодного дозволеного гербіциду, який застосовується в період вегетації. Ґрунтові гербіциди можна застосовувати не на всі типах ґрунтів, а вони ж – єдиний спосіб у боротьбі із бур’янами на ранніх стадіях розвитку рослини. Тому і виникають певні ризики: ризик легких ґрунтів, проливних дощів, сухих ґрунтів.
В технології вирощування соняшника існує безліч нюансів і в різних зонах кожен метод ефективний по-своєму. На ранніх етапах вегетації основна проблема – страхові гербіциди, які не можна застосовувати в регіонах з достатнім зволоженням.
Система Clear-Field розроблена на боротьбу із бур’янами на початку вегетації. Але, на жаль, вона теж має свої ризики:
Після дія препарату на культуру, яка буде вирощуватися після соняшника
- Проблема із падалицею в посівах зернових культур.
- Виявляти бур’яни потрібно вчасно, відповідно і вчасно вносити препарат.
- Потенційна врожайність у порівнянні із звичайними гібридами нижча
Система Clear-Field має і свої позитивні властивості:
- Вирощувати хімічні гібриди значно простіше ніж звичайні
- Тимчасове рішення кадрових проблем
- Застосування на проблемних полях із високою забур’яненістю