Завдяки сприятливим природнім умовам, вирощуванням соняшнику займаються майже в усіх регіонах України. Раніше у зв’язку з дотриманням сівозміни майже повністю нівелювався розвиток хвороб та шкідників соняшнику, за виключенням захворюванням на гнилі через надмірну вологість. Але, враховуючи рівень прибутку під час вирощування соняшнику, останнім часом суттєво збільшилась кількість посівних площ під дану культуру.
Як наслідок, з’явилися всі передумови для появи та розвитку величезної кількості хвороб та шкідників, що в свою чергу суттєво знижують якість та кількість отриманого врожаю насіння соняшнику.
Тому, зважаючи на результати фітосанітарного контролю в посівах соняшнику можна виділити найпоширеніші та найнебезпечніші хвороби та шкідники даної культури.
На етапі проростання соняшника завдають шкоду дротяники та чорниші, які гризуть коріння та стебло, що призводить до уповільнення темпів росту, а можливо навіть і до загибелі рослини. Факторами, що сприяють популяції дротяників є підвищена вологість ґрунту та використання необробленого насіння.
Великої шкоди молодим листкам соняшника завдають совки та лучні метелики, які в минулому році пошкодили близько сорока відсотків посівних площ.
За надмірно високих температур у весняно-літній період істотно зростає популяція різних видів саранових (сарана перелітна,сарана блакитнокрила, коники), які наносять суттєвої шкоди вегетаційній масі рослини.
Приблизно в кінці травня, під час утворення кошиків, за надмірної вологи та невисокої температури повітря розпочинається процес розмноження геліхризової попелиці, які в період шести-восьми пар листків завдають суттєвої шкоди соняшнику.
Останнім часом суттєво збільшилась кількість спеціалізованих шкідників, таких як соняшникова вогнівка, яка через порушення нормального розвитку рослини та пошкодження стебла суттєво ускладнює процес збирання врожаю. Вогнівка розвивається в кошику рослини. Гусениці живляться спочатку квітками, а з часом і насінням. Найбільшої шкоди насінню завдають гусениці третього віку, які заплітають кошики рослини павутинням, засмічують його огризками та екскрементами, прогризають стінки насіння і пошкоджують ядро. За підвищеної вологості пошкоджені кошики загниватимуться. Для захисту від вогнівки рекомендують вирощувати панцирні гібриди соняшнику.
Основними варіантами боротьби з вищезазначеними хворобами і шкідниками соняшнику вважають дотримання сівозміни, підбір правильних попередників, просторова ізоляція та агротехнічні заходи.
Ще одним із бюджетних заходів захисту від основних хвороб та шкідників вважають використання у посівах стійких до хвороб гібридів, що значно знижують втрати врожаю від іржі, гнилей та пероноспорозу.
Протруювання насіння створює надійний захист рослини від дротяників та основних хвороб.
Також не слід забувати, що проведення сівби в оптимальні строки та високоякісним насінням з дотриманням норми висіву, суттєво покращує швидкість та дружність сходів. Вчасно і якісно проведені хімічні обробки збережуть посіви від пошкоджень сарановими, попелицею, клопами, іншими фітофагами та масового ураження хворобами.
Проведення десикації соняшнику перед збиранням врожаю при високій вологозабезпеченості суттєво знижує можливість розвитку білої і сірої гнилей.
Проведення збирання в максимально короткий термін з послідуючим очищенням та просушуванням насіння гарантує нормальне зберігання та високу якість отриманого врожаю.