Існує три основні методи оцінки забур’яненості поля: стаціонарні дослідження, виробничі обстеження, геоботанічні маршрутно-рекогносцирувальне обстеження. І як доповнення існує четвертий метод, який вивчає природні умови на забур’яненість посівів культур залежно від кліматичних і грунтових умов регіону.
Перший тип оцінки являє собою стаціонарні дослідження, що дозволяють проводити вивчення ефективності гербіцидів або оцінювати рівень засміченості поля в залежності від зовнішніх факторів – агротехніки, застосування хімічних засобів захисту рослин, внесення добрив. У цих дослідженнях використовується кількісно-ваговий метод обліку з вибором оптимальних розмірів облікового майданчику і числа повторювань. Такий підхід обумовлює необхідність проведення декількох обліків забур’яненості ділянок за сезон – на початку, середині і наприкінці вегетаційного періоду.
Стаціонарні дослідження забур’яненості також проводяться при вивченні впливу ландшафтних умов на засміченість культур.Інформацію беруть із ландшафтних стаціонарів відносно невеликих розмірів від 50-100 га, але представницьких для конкретної області територій. Ландшафтний стаціонар -це групаділянок, кожна з яких розташованана певному елементі мезорельєфу. Таким способом дослідники визначають основний чинник, що впливаєна продуктивність рослинності.
Другий тип оцінки – це виробниче обстеження посівів для отримання відомостей про загальну засміченість. Дані, які при цьому отримують дозволяють приймати об’єктивні рішення про доцільність захисних заходів. Роботи зазвичай проводяться фахівцями господарств, працівниками держслужби захисту рослин та науково-дослідним інститутом. Щороку проводиться суцільне візуальне обстеження полів, багаторічних насаджень та ін. В момент масової появи основних видів бур’янів. Перед самою боротьбою з бур’янами проводять ще оперативне візуальне дослідження на засміченість ділянок у строки, які потрібні для виконання захисних заходів. Встановлюються види бур’янів, засмічені площі, види і норми витрати гербіцидів для кожного з полів.
Останнім часом активно розвиваються сучасні технології, безліч досліджень проводиться за допомогою методів геостатистики. Класичні способи обліку бур’янів не надійні, тому дослідники не можуть отримати повноцінну карту засміченості ділянки. За допомогою геостатистики можна визначити присутність бур’яну на ділянці розміром 50х50 см, далі проводиться аналіз і будується карта розподілу бур’янів на ділянці. Це дозволяє не тільки якісно проводити обробки, але і знищувати бур’ян.
Третій методо цінки – це маршрутно-рекогносцирувальне обстеження, яке проводять геоботаніки. Такий тип оцінки встановлює загальний характер засміченості великої території, визначає межі розповсюдження важливих видів, визначає ділянки, які відрізняються за засміченістю і дозволяє спланувати агрохімічні та агротехнічні заходи. Дослідник таким чином отримує повну картину про різноманітність бур’янів на території, рівні засміченостіі про домінуючі види бур’янів.
Такий метод дослідження зазвичай проводять в середині вегетаційного періоду, тобто у червні-липні місяці,в момент найбільшого розвитку забур’яненості. Оцінюється засмічена площа поверхні грунту в процентному співвідношенні.
Основним показником, який характеризує шкідливість бур’янів- зниження врожаю, тому щобур’яни забирають на себе величезну кількість поживних речовин, яких потребують вирощувані культури.