Подсолнечник – одна из самых выгодных в финансовом плане сельскохозяйственных культур. Для того чтобы засеять один гектар поля необходимо от 5 до 10 килограммов семян, а урожайность может превышать 30 центнеров. Из полученного урожая производят не только подсолнечное масло, а и многое другое, в том числе шрот и жмых, что в свою очередь также могут быть дополнительным источником дохода.
Соняшник найкраще росте на каштанових ґрунтах та чорноземах. Набагато гіршими умовами вирощування вважають важкі глинисті, болотисті та піщані і супіщані ґрунти. Ідеальним показником кислотності ґрунту є проміжок від 6 до 6.8.
Соняшник дуже залежний від елементів живлення, а тому з одного квадратного метра він виносить близько 12 кг калію, 6 кг азоту і 2.5 фосфору.
Насіння соняшнику проростає за температури повітря від 2°C, проте сходи за таких умов з’являються на 28 день. Якщо ж температура повітря вища 20°C, то сходи можуть з’явитися вже на 5 день. За посіву в непрогрітий ґрунт період вегетації збільшується, а самі рослини зазвичай відстають у рості. Сходи соняшнику можуть переносити заморозки до -8 градусів, але це можливо за умови хорошого сонячного освітлення. Незважаючи на те, що соняшник відносять до посухостійких рослин, він споживає значну кількість вологи іноді повністю висушуючи 1.5 метровий шар ґрунту.
За дослідженнями експертів аграрної індустрії найкращі врожаї соняшнику збирають у Кіровоградській, Харківській та Дніпропетровській області. Трішки менші врожаї було зафіксовано в Київській, Черкаській, Вінницькій, Донецькій, Полтавській, Запорізькій та Миколаївській областях.
Вагоме місце у технології вирощування соняшнику займає правильний вибір попередника. Це пояснюється основними проблемами культури – волога та хворобостійкість.
Різна потреба рослин у воді формує основні передумови для неоднорідного висушення ґрунту, а це значить що запаси вологи нерівномірно розподіляються по шарі ґрунту. Найменше вологи залишається після багаторічних трав, цукрових буряків та суданської трави. Якщо говорити про соняшник, то він може висушувати ґрунт на стільки, що необхідний рівень вологості відновлюється лише через 3 роки. Соняшник не рекомендують для вирощування протягом 4 років на полях, де розміщувались культури з глибоко проникаючою кореневою системою.
Також не рекомендують вирощувати соняшник на ділянках, де розмішувались культури, що мають спільних шкідників та хвороби – соя, томати та горох.
Найкращими попередниками соняшнику вважають культури, що не використовують вологу з глибини ґрунту – зелений корм, озима пшениця, ярі колосові та кукурудза на зерно і силос.
Завдяки результатам дослідження, що проводились в умовах південного степу було виявлено, що найкращим попередником соняшнику є озима пшениця в ланці сівозміни чорний пар – озима пшениця – соняшник.
| Попередник | Урожайність ц/га |
| Чорний пар – озима пшениця – соняшник | 27.5 |
| Зайнятий пар – озима пшениця – соняшник | 26.6 |
| Озима пшениця – озима пшениця – соняшник | 26.5 |
В південних регіонах, в умовах недостатньої зволоженості соняшник найкраще розміщувати в наступній сівозміні: кукурудза на силос або зелений корм – озима пшениця – соняшник.
Для того щоб, запобігти накопиченню інфекцій у ґрунті, а також знизити рівень ураженості вовчком, хворобами та шкідниками до безпечного рівня, необхідно повертати соняшник на попереднє місце не раніше ніж через 8 років, а також уважно обирати попередника.
Загрузка...
