Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages
  • 0 товаров
  • 0.00 грн. грн.
  • г. Киев, ул. Дегтяревская, 53 А

  • пн-пт: 08:00-20:00,
    сб: 09:00-18:00

Методы повышения зимостойкости озимых культур

Методы повышения зимостойкости озимых культур

Озимые культуры занимают большую часть всех выращиваемых зерновых в Украине, но самой популярной среди них является озимая пшеница. Это явление обусловлено естественными и климатическими условиями нашей страны.

Основной особенностью озимых является то, что основной этап их развития приходится на весну или осень, а в этот период в почве имеется необходимое количество влаги. Ясно то, что по сравнению с яровыми культурами озимые созревают раньше, и благодаря этому не подвергаются воздействию неблагоприятных условий внешней среды (очень высокие и низкие температуры, суховеи). Однако есть и ряд факторов, которые пагубно влияют на возможность получения нормальных урожаев.

Основные причины сжижения и гибели посевов:

осенняя засуха;

очень слабая закалка поздних всходов;

недостаточное количество осадков в виде снега;

большие перепады температур;

избыточность снежного покрова;

застой воды на поверхности почвы.

Для предотвращения пагубного влияния вышеупомянутых факторов рассмотрим более подробно механизм их воздействия и методы обеспечения повышения зимостойкости растений.

Одним из главных врагов озимых является вымерзания, которое приводит к образованию ледовых кристаллов в межклеточных пространствах ткани растения. В результате обезвоженная протоплазма деформируется и теряет непроницаемость, что значительно ухудшает процесс развития растения.

Для предотвращения вымерзания необходимо: своевременно и внимательно подготовить почву к посеву, применить фосфорно-калийные удобрения(эффективным приемом в таком случае будет внекорневая подкормка озимых микроудобрением НАНИТ POWER), пытаться более глубоко сеять семена.

Процесс выпревания озимых возможен при неблагоприятных погодных условиях, а конкретнее, избыточном количестве осадков в виде снега, в свою очередь препятствует процессу обмена веществ и нормальном пополнению углеводами. После таяния снежного покрова листья растений очень истощенное и дряблое, а также довольно часто покрыто налетом так называемой снежной плесени. Данный процесс не наблюдается в центральных и южных регионах Украины из-за хорошей проницаемости почвы.

Методами защиты растений в таких случаях являются: не завышены нормы высева и раннего сева, а также своевременное проведение коткования.

Вымокание – процесс чрезмерного насыщения озимых растений водой, который вызван чрезмерными осадками или таянием снега, сопровождается высокими температурами воздуха. Данный процесс свойствен посевным площадям, которые расположены у водоемов или в низинах или впадинах, где есть возможность задержания воды. Стоит отметить, что пшеница имеет большую устойчивость к вымоканию чем рожь.

Чтобы предотвратить вымокание необходимо обеспечить качественное предпосевное выравнивание почвы, а также используются искусственный отвод избытка воды.

Выпирание – смещение узлов кущения на поверхность, довольно часто вызвано перепадом температур в период оттепели и образованием в верхней части почвы так называемых ледяных колец. При повышении температуры начинается процесс таяния колец и это провоцирует оседание почвы и обнажение кущения.

Среди средств защиты от выпирания выделяют следующие: глубокий посев семян, двойное коткование (до и после посева), обработка семян ретардантами.

При оттепели, когда начинается процесс таяния снежного покрова, вся вода, которая собралась на поверхности почвы при снижении температуры образует так называемую ледяную кору. В результате частично или полностью прекращается газообмен и возможность доступа воздуха, а это первые признаки сжижения или и отмирание растений. Методов защиты не много – щелевание или снегозадержания.

Последним, и довольно редким бедствием является процесс выдувания, который чаще всего бывает весной или в сухую позднюю осень, сопутствующими факторами обычно являются поля с отсутствием лесополос. Суть выдувания заключается в переносе верхних слоев почвы с одного места на другое, создавая его недостаток или избыток.

Для предотвращения гибели озимых от выдувания проводят лесомелиоративные меры, высевают кулисы, размещают культуры полосами (озимая пшеница и многолетние травы), высевают озимые по стерне.

Слабые растения озимых культур из-за негативного влияния внешней среды могут добить снежная плесень и склеротиния – болезни, вызываемые грибами-паразитами. Средствами защиты от этих опасных болезней считают предпосевное насыщение (протравливание) семян необходимыми элементами калия и фосфора, в достаточном количестве содержатся в високогуминовом удобрении Нанит МАСТЕР.

Озимі культури займають велику частину серед усіх вирощуваних зернових в Україні, але найпопулярнішою серед них є озима пшениця. Це явище зумовлено природніми та кліматичними умовами нашої держави.

Основною особливістю озимини є те, що основний етап її розвитку припадає на весну або осінь, а в цей період в ґрунті наявна необхідна кількість вологи. Зрозумілим є те, що в порівнянні з ярими культурами озимина дозріває раніше і завдяки цьому не піддається впливу несприятливих умов зовнішнього середовища (дуже високі та низькі температури, суховії). Проте є і ряд факторів, що згубно впливають на можливість отримання нормальних врожаїв.

Основні причини зрідження та гибелі посівів:

осіння засуха

дуже слабка загартованість пізніх сходів

недостатня кількість опадів у виді снігу

великі перепади температур

надмірність снігового покриву

застій води на поверхні ґрунту.

Для запобігання згубного впливу вищезазначених факторів розглянемо більш детально механізм їх впливу та методи забезпечення підвищення зимостійкості рослин.

Одним із найголовніших ворогів озимини є вимерзання, яке призводить до утворення льодових кристалів у міжклітинних просторах тканини рослини. Внаслідок чого зневоднена протоплазма деформується і втрачає непроникність, що значно погіршує процес розвитку рослини.

Для запобігання вимерзанню необхідно: вчасно і уважно підготувати ґрунт до посіву, застосувати фосфорно-калійні добрива(ефективним в даному випадку буде позакореневе підживлення озимини мікродобривом НАНІТ POWER 2л/га), намагатися більш глибоко сіяти насіння.

Процес випрівання озимини можливий за несприятливих погодних умов, а конкретніше, надмірній кількості опадів у вигляді снігу, що в свою чергу перешкоджає процесу обміну речовин та нормальному поповненню вуглеводами. Після танення снігового покриву листя рослин дуже виснажене і в’яле, а також досить часто вкриті нальотом так званої снігової плісняви. Даний процес не спостерігається в центральних та південних регіонах України через гарну проникність ґрунтів.

Методами захисту рослин в таких випадках є: не завищені норми висіву і ранньої сівби, а також вчасне проведення коткування.

Вимокання – процес надмірного насичення озимих рослин водою, який спричинений надмірними опадами, або таненням снігу, що супроводжується високими температурами повітря. Даний процес притаманний посівним площам, які розташовані біля водойм або в низинах чи западинах, де є можливість затримання води. Варто зазначити, що пшениця має більшу стійкість до вимокання ніж жито.

Щоб запобігти вимоканню необхідно забезпечити якісне передпосівне вирівнювання ґрунту та використання штучного відведення надлишку води.

Випирання – зміщення вузлів кущіння на поверхню, яке досить часто спричинене перепадом температур в період відлиги і утворенням у верхній частині ґрунту так званих крижаних кілець. При підвищенні температури розпочинається процес танення кілець і це провокує осідання ґрунту та оголення кущіння.

Серед засобів захисту від випирання виділяють такі: глибоке висівання насіння, подвійне коткування (до і після посіву), обробка насіння ретардантами.

При відлизі, коли починається процес танення снігового покриву, вся вода, що зібралась на поверхні ґрунту при зниженні температури утворює так звану крижану кору. Внаслідок цього частково або повністю припиняється газообмін та можливість доступу повітря, а це перші признаки зрідження або і відмирання рослин. Методів захисту не багато – щілювання або снігозатримання.

Останнім, і досить рідкісним лихом є процес видування, який найчастіше буває навесні або в суху пізню осінь, супутніми факторами зазвичай є поля з відсутністю лісосмуг. Суть видування полягає у перенесенні верхніх шарів ґрунту з одного місця на інше створюючи його нестачу або надлишок.

Для запобігання загибелі озимих від видування проводять лісомеліоративні заходи, висівають куліси, розміщують культури смугами (озима пшениця і багаторічні трави), висівають озимі по стерні.

Слабкі рослини озимих культур через негативний вплив зовнішнього середовища можуть добити снігова пліснява і склеротинія – хвороби, що викликаються грибами-паразитами. Засобами захисту від цих небезпечних хвороб вважають: передпосівне насичення (протруєння) насіння необхідними елементами калію та фосфору, що в достатній кількості містяться у мікродобриві Наніт Мастер.

 

Рейтинг статьи
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд
Загрузка...